Верхнячка
ВЕРХНЯ́ЧКА — селище міського типу Христинівського району Черкаської області. Знаходиться у верхівʼї р. Уманка (притока Ятрані, бас. Пд. Бугу), за 5 км від залізнич. ст. Христинівка. Має автобусне сполучення з райцентром, Києвом, а також з сільс. насел. пунктами Христинів. р-ну. Площа 6,2 км2. Насел. 4290 осіб (2001, складає 88,7 % до 1989), переважно українці. Тер. сучас. В. та її околиці були заселені ще у 4 тис. до н. е., про що свідчать виявлені залишки поселень трипіл., білогрудів. та черняхів. культур. Засн. наприкінці 16 — на поч. 17 ст. під назвою Яворець. Перша згадка в істор. документах про В. належить до 1646, коли польс. магнат Калиновський віддав її разом з ін. селами у заставу. 1664 тут було 23 дими (двори), що платили податки. 1793 В. у складі Правобереж. України відійшла до Рос. імперії. 1845 поміщик Ясинський збудував у селі цукроварню, де працювали кріпаки. 1859 цукроварню перебудовано, встановлено паровий двигун. У 80-х рр. 19 ст. цукроварню купив австр. капіталіст Дітріх. Для збільшення продуктивності і підвищення врожайності цукр. буряків 1899 в селі відкрито селекційну станцію. 1923–27 В. — райцентр. Унаслідок голодомору 1932–33 померло 133 особи. 1937 репресовано 98 жит. с-ща. Під час нім.-фашист. окупації (від липня 1941 до березня 1944) діяло партизан. підпілля. На фронтах 2-ї світової війни загинуло 249 верхняччан, під час визволення В. — 67 військовиків. Від 1960 — смт. На тер. с-ща працюють ТОВи «Верхнячка-Агро» та «Верхнячка», дослідно-селекц. станція, підприємство з виробництва яловичини, ТОВ «Верхнячка-цукор». У смт — 2 заг.-осв. школи, муз. школа, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, дитсадок; 2 Будинки культури, істор.-краєзнавчий музей; лікарня, поліклінічне відділ.; спорт. клуб; парк. Діють УПЦ МП та реліг. громада адвентистів сьомого дня. У В. встановлено обеліск Слави на честь героїв-визволителів с-ща від нім.-фашист. окупантів. Серед видат. уродженців — чл.-кор. НАНУ В. Огенко, академік АН Білорус. РСР М. Макушок, д-р с.-г. н. О. Коломієць, художниця Н. Никифорова.
