ВЕРХОВИ́НА — назва низькогірно-горбистих малолісистих місцевостей в Українських Карпатах. Від­носні вис. становлять 200–250 м, абсолютні — 750–1000 м над р. м. Пере­важає пологохвилястий структурно-ерозій. рельєф, роз­членов. долинами малих річок та балками. У ґрунт. покриві пере­важають бурі лісові (буроземи), гірсько-лучно-буроземні, дернові та лучні ґрунти річк. терас. Рослин. покрив пред­ставлений вторин. луками та с.-г. угі­д­дями. Круто­схилові поверх­ні й балки залісені; тут домінують ялиново-буково-ялицеві ліси. Верховинські ландшафти густо заселені й транс­формовані госп. діяльністю людини (частка с.-г. угідь найвища в Укр. Карпатах — 17–29 %). Верховинські ландшафти найпоширеніші у Вододільно-Верховинських Карпатах.