Розмір шрифту

A

Верховина

ВЕРХОВИ́НА (до 1962 — Жабʼє´) — селище міського типу Івано-Франківської області, райцентр. Знаходиться в гірській частині Карпат на Сх. від Чорногір. хребта, на р. Чорний Черемош (притока Черемошу, бас. Дунаю), за 112 км від обл. центру та за 31 км від залізнич. ст. Ворохта. Авто­станція. Має автобусне сполуче­н­ня з містами Івано-Франківськ, Коломия, Косів, Городенка та Чернівці. Площа 52,2 км2 (з с.-г. угі­д­дями). Насел. 5494 особи (2001, складає 90,5 % до 1989), пере­важна більшість — українці. У писем. джерелах В. вперше згадується під 1424 як власність литов. князів. Основу насел. складали селяни, які за­ймалися скотарством і мисливством. Жит. с. Жабʼє брали участь у русі опришків, зокрема діяли в загонах О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука. 1772 в результаті першого поділу Польщі землі Жабʼє ві­ді­йшли до Австрії. 16 вересня 1885 у с-щі від­булося перше селян. віче в Галичині. Під час 1-ї світової війни на тер. сучас. В. точилися бої між австро-угор. та рос. військами. Від 1919 входило до складу Польщі. У квітні 1920 від­булося селян. пов­ста­н­ня. Від 1939 — у складі УРСР. Від 29 червня 1941 до вересня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Від 1940 — райцентр. Жит. с-ща воювали у складі загонів УПА. Від 1962 — смт. Нині у с-щі — 4 заг.-осв. школи, 2 до­шкіл. заклади, школа мистецтв, ДЮСШ, стадіон, Центр дит. та юнац. творчості. Є Нар. дім, 2 б-ки, музеї історії кінофільму «Тіні забутих предків» та Нар. інструментів і гуцульського побуту. Діє Всеукр. обʼ­єд­нане товариство «Гуцульщина», філія НДІ україно­знавства Міністерства освіти і науки України «Гуцульщина». Виходить г. «Верховинські вісті». Чотири колективи худож. самодіяльності мають зва­н­ня «народний». Мед. заклади: рай. лікарня, поліклініка, лікув.-оздоров. комплекс «Верховина». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, УГКЦ, євангелістів християн-баптистів, свідків Єгови. Памʼятка архітектури — школа мистецтв у будинку колиш. лікарні (1910). У В. встановлено памʼятник Т. Шевченку. С-ще від­відували І. Франко, В. Стефаник, О. Кобилянська, Марко Черемшина, М. Коцюбинський, Леся Українка, О. Маковей, Г. Хоткевич. Серед видат. уродженців — громад.-політ. діяч Й. Букшований.

П. М. Пониполяк

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2005
Том ЕСУ:
4
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
33684
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
106
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 5
  • середня позиція у результатах пошуку: 36
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 36):
Бібліографічний опис:

Верховина / П. М. Пониполяк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-33684.

Verkhovyna / P. M. Ponypoliak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2005. – Available at: https://esu.com.ua/article-33684.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору