Верховинець Ярослав Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верховинець Ярослав Васильович

ВЕРХОВИ́НЕЦЬ Ярослав Васильович (11. 04. 1925, Київ) – флейтист, педагог. Син В. Верховинця. Засл. діяч мист-в України (1998). Закін. Київ. консерваторію (1948; кл. А. Проценка) та аспірантуру при ній (1967). У 1948–88 – арт. симф. оркестру Київ. театру опери та балету ім. Т. Шевченка. За сумісн. від 1954 – викл. Київ. муз. уч-ща ім. Р. Ґлієра. В. виховав багато талановитих флейтистів, серед яких лауреати низки обл., респ. та міжнар. конкурсів. Автор творів для флейти та фортепіано (зокрема «Концертне алегро», «Елегія», «Українське скерцо», «Танок дзвіночків»). Дослідник і упорядник творів свого батька: відредагував і здійснив три вид. «Теорії українського народного танка» (К., 1963; 1968; 1990), зб. «Весняночки» (К., 1969; 1979; 1989); упорядкував і опублікував зб. «Пісні та романси» (К., 1960), «Хорові твори» (К., 1969).

В. О. Хоренко

Стаття оновлена: 2005