Верховинський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верховинський район

ВЕРХОВИ́НСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південній частині Івано-Франківської області в межах Гуцульських Карпат. Утвор. 1940. Існував 1940–63, відновлено 1966. Пл. 1,26 тис. км2. Насел. 30 048 осіб (2001, складає 98,3 % до 1989), переважна більшість – українці. У складі р-ну – смт Верховина та 42 сільс. насел. пункти. Залізнична ст. Ворохта. Рельєф середньогірський. Знаходиться у межах Укр. Карпат (Покут.-Буковин. Карпати, масив Чорногора, Чивчинські гори, Гринявські гори, хребет Лосової, Верховинське зниження). Гірські масиви ускладнені ерозійними та льодовиковими формами рельєфу – караками, цирками. По Чивчинському хребту проходить держ. кордон з Румунією. На тер. р-ну знаходяться найвищі вершини Сх. Карпат, зокрема г. Піп Іван (2021 м над р. м.); понад 200 джерел мінерал. вод. Корисні копалини: вапняки, пісковики, мергель, гравій, граніт, родоніт, мармур, марганцеві руди, нафта, прояви розсип. золота, галеніт. Серед річок (бас. Дунаю) – Черемош (на пн.-сх. межі р-ну) та його притоки Білий Черемош і Чорний Черемош. Найпоширеніші бурі гірсько-лісові щебенюваті і дерново-буроземні (71 % площі р-ну) ґрунти. Майже вся тер. вкрита лісом. Нині у р-ні функціонують 2 держ. (Верховин. та Гриняв.), а також Верховин. рай. лісгоспи. Осн. галузь пром-сті – лісова, що спеціалізується на переробці місц. сировини. На тер. р-ну діє бл. 100 малих лісоперероб. підпр-в. Найбільші деревообробні пром. підпр-ва р-ну: укр.-чес. СП «Крона», Верховин. рай. лісгосп, ВАТ «Компанія “Верховина”», СП ТОВ «Верховин. лісова компанія». Поширені нар. художні промисли (вироби з дерева, вовни, шкіри). Осн. напрямком у розвитку с. госп-ва є м’ясо-молочне скотарство, вівчарство та вирощування корм. культур і частково картоплі. Пл. орних земель 0,9 тис. га, сіножатей – 11,1 тис. га, пасовищ – 20,5 тис. га, лісів та чагарників – 89,4 тис. га. Працюють 90 фермер. госп-в. У В. р. – 38 заг.-осв. шкіл, школа мист-в, Центр дит. та юнац. творчості; ДЮСШ, футбол. команда «Черемош»; рай. б-ка, рай. дит. б-ка, 36 сільс. б-к, рай. Нар. дім, 15 сільс. Нар. домів, 23 клуби; центр. рай. лікарня, поліклініка, 2 амбулаторії, 40 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Верховинські вісті». У р-ні функціонує місц. осередок Спілки сприяння розвитку сільс. «зеленого туризму». Розробляються істор.-культурні, лижні, екзот., етногр. тури. У р-ні – частина Карпатського національного природного парку, гідролог. пам’ятка природи заг.-держ. значення – Висяче болото, та 17 пам’яток природи місц. значення, зокрема «Чивчино-Гринявський ландшафтний заказник» та гідролог. «Ріка Черемош з прибережною смугою». Функціонують Франка Івана літературно-меморіальний музей, Грушевського Михайла музей, Хата-Ґражда, Музей нар. поетеси, художниці П. Горицвіт (усі – с. Криворівня), Гуцульського побуту (с. Яблуниця); Історії села Голови та Гуцул. повстання (с. Голови) музеї. До об’єктів культур. спадщини арх-ри та містобудування В. р. віднесено школу мист-в у будинку колиш. лікарні (1910, смт Верховина); церкву св. Трійці (1881), дзвіницю (19 ст.; обидві – с. Ільці); ґражду (1790), церкву Різдва св. Богородиці та дзвіницю (1818; усі – с. Криворівня); церкву Пресвятої Богородиці (1849, с. Білоберізка); церкву св. Миколая (1867, с. Барвінків); церкву Успіння св. Анни та дзвіницю (1872, с. Бистрець); церкву св. Трійці та дзвіницю (1882, Великий Ясенів); церкву Обезглавлення Івана Предтечі та дзвіницю (1872); обсерваторію на г. Піп Іван (1938; усі – с. Зелене); церкву св. Михайла та дзвіницю (1872, с. Черемошна); церкву св. Петра і Павла (1843); приміщення театру (1910; усі – с. Красноїлля). Серед видат. уродженців – д-р мед. н. В. Ветощук (с. Ільці); родина Бурачинських, зокрема й фольклористки М. Бурачинська-Волянська та Ц. Бурачинська-Куровець, лікар-дерматолог, громад. діяч А. Бурачинський, правознавець, по-літ. діяч О. Бурачинський, д-р медицини Т.-Є. Бурачинський (усі – с. Криворівня); перекладачка, літературознавець Г. Петросаняк (с. Черемошна); прозаїк, кінодраматург В. Портяк (с. Кривопілля); журналістка Л.-К. Бурачинська-Рудик (с. Гринява); майстер-мосяжник П. Харінчук (с. Красноїлля), художник В. Цвилинюк (с. Зелене); нар. дудар М. Додяк (с. Верхній Ясенів).

П. М. Пониполяк

Стаття оновлена: 2005