Вершилов Борис Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вершилов Борис Ілліч

ВЕРШИ́ЛОВ Борис Ілліч (25. 03(06. 04). 1893 – 26. 12. 1957, Москва) – режисер. Засл. арт. РРФСР (1948). Учень Є. Вахтангова. Працював у 2-й студії МХАТу (1919– 24), у МХАТі (1924–30), Опер. театрі ім. К. Станіславського (1926–30, 1937–39) у Москві. 1930–36 – худож. кер. Київ. євр. театру, 1936–37 – Київ. рос. драм. театру. Режисер. манера В. відзначалася поєднанням актив. театральності школи Вахтангова та класич. реалізму школи Станіславського.

Вистави: «Поема про сокиру» М. Погодіна, «П’ятий обрій» П. Маркіша, «Гірш Леккерт» за А. Кушніровим (усі – 1930–34), «Урієль Акоста» К. Гуцкова (1935), «Венеціанський купець» В. Шекспіра (1936; усі – Київ. євр. театр), «Повстання Омеляна Пугачова» (1936), «На березі Неви» (1937) К. Треньова (обидві – Київ. рос. драм. театр).

М. О. Гринишина

Стаття оновлена: 2005