Верюжський Юрій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Верюжський Юрій Васильович

ВЕРЮ́ЖСЬКИЙ Юрій Васильович (14. 12. 1937, м. Фрунзе, нині Бішкек) – фахівець у галузі теоретичної та прикладної механіки. Д-р тех. н. (1982), проф. (1984). Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1961). Працював у НДІ експерим. проектування Академії буд-ва та арх-ри УРСР (1961–64); Київ. інж.-буд. ін-ті (1964–86): від 1982 – проф. каф. буд. механіки; від 1986 – зав. каф. будинків і споруд Нац. авіац. ун-ту, водночас від 1993 – дир. НДІ механіки швидкоплинних процесів при ун-ті. Наук. діяльність: розроблення чисел. і теор.-дослід. методів приклад. механіки (чисел.-аналіт. метод потенціалу та гранич. елементів); створення програм. забезпечення для моделювання, проектування, експлуатації, реконструкції об’єктів буд-ва та машинобудування; освоєння екстрем. середовищ (зокрема у зв’язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС).

Пр.: Численные методы потенциала в некоторых задачах прикладной механики. К., 1978; Строительные механизмы в системах автоматизированного проектирования конструкций зданий и сооружений гражданской авиации: Учеб. пособ. К., 1988 (співавт.); Системы автоматизации проектных работ строительных конструкций гражданской авиации: Учеб. пособ. К., 1989 (співавт.); Исследование объекта «Укрытие» как представителя класса экстремальных объектов // Проблеми Чорнобил. зони відчуження. 1999. № 6.

Літ.: Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930–2000): Довід. К., 2001.

Є. С. Сікорський

Стаття оновлена: 2005