Весела Січ - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Весела Січ

«ВЕСЕ́ЛА СІЧ» 1. Асоціація українських гумористів і сатириків. Засн. 1995 у Запоріжжі. Входять об’єднання майстрів гумору («курені») Запоріз. обл., Києва, Харкова, Одеси, Львова та ін. міст України, окремі гумористи Австралії, Канади, Росії, США. Асоц. виступає співзасн. (із НСПУ) Літ. премії ім. П. Сагайдачного (1996). Під її егідою проводяться однойм. всеукр. свято козац. гумору та конкурс гумористів-виконавців «Пересмішник»; видаєтсья альманах «Весела Січ»; працює запоріз. клуб гумористів. Серед дійс. і почес. чл. Асоц. – М. Возіянов, П. Глазовий, А. Гарматюк, Є. Дудар, В. Дацюк, В. Дзюба, Г. Ємишевич, Г. Мацегора, В. Мартинов, М. Савчук, В. Чемерис, М. Білокопитов та ін. Очолює «В. С.» П. Ребро (від 1995).

2. Літературно-художній альманах – орган однойменної асоціації гумористів і сатириків у Запоріжжі. За визначенням редакції – сміхопис. Створ. 1993 під назвою «Веселий курінь» (1–5 вип.), від 1999 – сучасна назва (2004 – 10-й вип.). Осн. тематика – показ сучас. життя крізь призму сміху, боротьба з недоліками у сусп-ві, розвиток і примноження традицій козац. гумору. Виходить укр. мовою, тираж – 500 прим. (окремі вип. – до 3000 прим.). Засн. і гол. ред. – П. Ребро. В альманасі друкуються твори письменників-гумористів і художників-карикатуристів України та зарубіжжя. Серед авторів – П. Глазовий, Є. Дудар, П. Ребро, В. Чубенко, М. Білокопитов, М. Шевельов, А. Рекубрацький, М. Шумилов, І. Науменко, П. Юрик, О. Жолдак, В. Чемерис, П. Шабатин та ін. У рубриці «Із скарбниці» опубл. твори і розповіді про класиків укр. гумору – І. Котляревського, С. Руданського, Остапа Вишню, С. Олійника, О. Ковіньку, М. Годованця, Ф. Маківчука. Серед ін. рубрик – «Діалог критиків», «Нашого полку прибуло!», «Крик душі», «Із пошти кошового».

Літ.: Жарти «Веселого куреня» // Перець. 1993. № 15; Жолдак О. Козацький сміх – це свято для усіх! // ЛУ. 1998, 12 листоп.; Білокопитов М. Веселий альманах вийшов у Запоріжжі // Там само. 1999, 25 листоп.; Тріумф алегорії, або Байкарському роду не буде переводу! // Веселі вісті. 2003. № 20.

В. І. Шевченко

Стаття оновлена: 2005