Веселинове - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Веселинове

ВЕСЕЛИ́НОВЕ – селище міського типу Миколаївської області, райцентр. Знаходиться на обох берегах р. Чичиклія (притока Пд. Бугу), за 84 км на Пн. Зх. від Миколаєва. Залізнична ст. Через с-ще проходить автошлях Одеса–Київ. Площа 5,5 км2. Насел. 7267 осіб (2001, складає 89,5 % до 1989): українців – 89 %, росіян – 8 %, проживають також білоруси, молдовани, румуни, угорці, поляки, німці, євреї, болгари, цигани. Засн. у кін. 18 ст. Землі, на яких знаходиться сучасне с-ще, цар. уряд наділив поміщику Веселинову, чиїм іменем і було назване село. У 2-й пол. 19 ст. насел. пункт був перейменов. в Олександрівку (за ім’ям дочки поміщика). 1896 відновлена попередня назва с-ща. Від 1918 – волос. центр Ананьїв. пов. Херсон. губ., від 1920 – волос. центр Вознесен. пов. Одес. губ. 1939 В. стало райцентром. Мешканці В. потерпали від голодомору 1932– 33. Від серпня 1941 до березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1960 – смт. Гол. пром. підпр-ва: ВАТи – «Веселинів. з-д сухого знежиреного молока», «Веселинів. МТС», «Веселинове-автотранс», хлібозавод. Є заг.-осв. школа, гімназія, лікарня, 2 б-ки, Будинок культури, кінотеатр, дит. школа мист-в, Будинок дит. творчості, ДЮСШ, Веселинівський історико-краєзнавчий музей, відділ. 4-х банків. Виходить г. «Зоря». Два самодіял. муз. колективи мають звання «народний». Реліг. громади: УПЦ КП і УПЦ МП. У В. народився поет А. Харланович. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку та воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни.

В. Д. Зайченко

Стаття оновлена: 2005