Веселинович Янко - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Веселинович Янко

ВЕСЕЛИ́НОВИЧ Янко (Веселиновић Jанко; 01. 05. 1862, с. Црнобарський Салаш, Сербія – 14. 06. 1905, с. Глоговац, Сербія) – сербський письменник. Учителював. Переслідуваний за передові погляди. У творах реалістично змалював життя селян, їхні побут і звичаї, хоч нерідко ідеалізував патріарх. відносини (зб. оповідань «Пољско цвеће», 1890–91; «Од срца срцу», 1893; «Раjске душе», 1893; «Стари познаници», 1896; роман «Сељанка», 1893). Соц. конфлікти на селі відображено в романі «Борци» (1889), оповіданнях «Бела врана» (1890), «Кмет Илиjа» (1891) та ін. Таврував політ. пристосовництво (роман «Jунак наших дана», 1898–1903). В істор. романі «Хаjдук Станко» (1896) змалював повстання сербів проти турец. поневолення на поч. 19 ст. В оповіданнях зб. «Слике из сеоског живота» (кн. 1– 2, 1886–88) відчутний вплив творчості Марка Вовчка. Усі твори В. опубліковано в Белґраді.

Літ.: Бершадська М. Янко Веселинович і Марко Вовчок // Міжслов’ян. літ. взаємини. К., 1963. Вип. 3.

І. П. Ющук

Стаття оновлена: 2005