Веселовський Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Веселовський Микола Іванович

ВЕСЕЛО́ВСЬКИЙ Микола Іванович (Веселовский Николай Иванович; 12 (24). 11. 1848, Москва – 30. 03. 1918, Петроград, нині С.-Петербург) – російський археолог, сходознавець. Чл.-кор. РАН (1914). Закін. С.-Петербур. ун-т (1873), де відтоді й працював: від 1890 – проф. каф. сх. історії. Водночас був головою Сх. відділ. Імператор. археол. т-ва та наглядачем нумізмат. музею при Ун-ті. Вивчав археологію та історію Серед. Азії, розкопував і досліджував кургани на лівому березі Дніпра, у Криму, на Кубані й Дону, серед них – Майкопський, Келермеський, Єлизаветинський, Ульський, Золотий, Костромський, Чмирів, Огуз. У 1912–13 розкопував скіф. царський курган в урочищі Солоха побл. с. Велика Знам’янка (нині Кам’янсько-Дніпров. р-ну Запоріз. обл.), у якому був знайдений золотий гребінь із зображенням бою між скіфами.

Пр.: Памятники дипломатических и торговых сношений Московской Руси с Персией. Т. 1–3. С.-Петербург, 1890– 98; Курганы Кубанской области в период римского владычества на Северном Кавказе // Тр. 12-го Археол. съезда в Харькове. Москва, 1905. Т. 1; Мечети Самарканда. С.-Петербург, 1905. Вып. 1; О местоположении Гюлистана при-Сарайского. К., 1907.

В. В. Отрощенко

Стаття оновлена: 2005