Весоловський Іван-Богдан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Весоловський Іван-Богдан

ВЕСОЛО́ВСЬКИЙ Іван-Богдан (30. 05. 1915, Відень – 17. 12. 1971, Монреаль, перепохов. у м. Стрий Львів. обл.) – композитор, піаніст, правознавець. Закін. філію Вищого муз. ін-ту у Стрию, юрид. ф-т Львів. ун-ту (1937), Консул. академію у Відні (1939). Грав у джаз-оркестрі Л. Яблонського у Львові. Під час 2-ї світ. війни, перебуваючи на посаді урядовця прикордон. контрол. служби між Австрією та Німеччиною, допомагав українцям виїхати з рад. території. Від 1949 – у Канаді. Працював у кооперативі муз. інструментів, згодом на радіо «Голос Канади» (Монреаль), де очолював укр. секцію міжнар. служби. Автор понад 130 пісень на сл. В. Сосюри, Олександра Олеся, П. Тичини, Д. Загула, а також на власні.

Літ.: Калинич Л. Пам’яті талановитого композитора // Гомін України. 1973, 21 квіт.; Антонович М. Богдан Веселовський // Новий шлях. 1981, 21 листоп.; Молчко У. Сторінки життя та творчості композитора і диригента Богдана Весоловського // Наук. зап. Терноп. ун-ту. Сер. Мист-во. Т.; К., 2003.

А. І. Муха

Стаття оновлена: 2005