Вечірнє навчання - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вечірнє навчання

ВЕЧІ́РНЄ НАВЧА́ННЯ – одна з форм освіти молоді та дорослих без відриву від трудової діяльності; підготовка спеціалістів вищої і середньої кваліфікації, кваліфікованих робітників. Є складовою частиною держ. системи освіти. Виникло в 70-х рр. 19 ст. у містах і селах Рос. імперії як вечірні школи дорослих з різними навч. планами та термінами навч.; 70–80-і рр. – вечірні повторюв.-додатк. курси за програмою початк. школи при міських уч-щах і земських школах, 80– 90-і рр. – заг.-осв. і спец. вечірні школи для робітників у містах та пром. центрах. Осн. мета – ліквідація неписьменності та малописьменності. Від 1958 діяв один тип – вечірні (змінні) заг.-осв. середні школи, від 1962 мережу розширено. Середню спец. вечірню освіту також здобувають у вечір. (змінних) ПТУ, технікумах та вечір. (змінних) відділ. при денних ПТУ, технікумах; вищу освіту – у вечір. ВНЗах чи на вечір. ф-тах (відділеннях), що діють у більшості ВНЗів. Було встановлено держ. пільги для учнів шкіл (скороч. робочий тиждень) та студентів серед. спец. і вищих навч. закладів із вечір. формою навч. (оплачувана відпустка на період сесій, частково оплачуваний проїзд у транспорті). В умовах ринк. відносин В. н. є одним із шляхів для малозабезпеч. частини молоді здобути освіту й набути спеціальності; дає змогу розширювати знання в різних видах діяльності (науці, культурі, мист-ві).

М. Д. Ярмаченко

Стаття оновлена: 2005