Вєтров Юрій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вєтров Юрій  Олександрович

ВЄ́ТРОВ Юрій Олександрович (22. 10(04. 11). 1916, м. Могильов, нині Білорусь – 16. 05. 1983, Київ) – фахівець у галузі механіки землерийних машин. Д-р тех. н. (1964), проф. (1964). Чл.-кор. АН УРСР (1979). Засл. діяч н. УРСР (1974). Держ. премія УРСР (1980). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. інж.-буд. ін-т (1940). Працював у Москві ст. н. с. ВНДІ орг-ції та механізації буд-ва (1946–47) та Всесоюз. н.-д. вугіл. ін-ту (1947–49). Від 1949 – у Київ. інж.-буд. ін-ті (нині Київ. ун-т буд-ва і арх-ри): зав. каф. «Буд. машини» (від 1953), ректор (1961–83). Засн. і гол. ред. (від 1965) зб. «Гірничі, будівельні і дорожні машини». Засн. наук. школи з вивчення та інтенсифікації робочих процесів землерий. машин. Уперше запропонував методи обрахунку просторової взаємодії простих ріжучих елементів з ґрунтом, встановив закономірності впливу затупленості і зношеності ріжучого інструмента на опір ґрунтів, вплив цього опору на коливання та варіацію навантаження, на робочі органи машин. Розроблені з його участю і впровадж. у вироб-во конструкції робочих органів землерий. машин, зокрема ротор. екскаваторів, дали великий екон. ефект.

Пр.: Исследование по резанию вскрышных пород. Москва, 1949; Сопротивление горных пород резанию. Москва, 1951; Розбірно-переставна опалубка. К., 1951; Землеройные машины. К., 1952; Эскаваторный забой. К., 1955; Сопротивление грунтов резанию. К., 1962; Расчеты сил резания и копания грунтов. К., 1965; Резание грунтов землеройными машинами. Москва, 1971; Разрушение прочных грунтов. К., 1973 (співавт.).

Літ.: К 70-летию со дня рождения члена-корреспондента АН УССР Ю. А. Ветрова // Строительные и дорожные машины. 1986. № 10; Професори Київського національного університету будівництва і архітектури (1930– 2000): Довід. К., 2001.

Г. А. Саранча, Г. Ю. Вєтрова

Стаття оновлена: 2005