ВЗАЄМОЗВʼЯЗО́К — категорія, що характеризує взаємовід­ноше­н­ня і взаємодію предметів і явищ у процесі руху та роз­витку, виникне­н­ня та зникне­н­ня; одне з основних понять будь-якої філософської концепції, яка керується принципом детермінізму. Енґельсів.-ленін. варіант марксизму роз­глядає В. як момент, минущий результат, умову руху матерії. У цьому випадку основою пі­зна­н­ня людиною В. у природі, су­спільстві та мислен­ні є су­спільно-істор. практика. Натомість філософія школи «Праксису» вбачала спосіб творе­н­ня В. людини і природи, людини і людини, мисле­н­ня і буття у людській практиці (від індивідуал. до соц. форм). Сама обʼєктивність В. ви­ступає як його творчо-практична характеристика. У детермініст. концепціях категорії «причина», «дія», «необхідність», «випадковість», «наслідок», «закон» та ін. від­ображають конкретні види (способи) В., які поділяються на внутр. та зовн., істотні й неістотні, необхідні й випадкові. Зав­да­н­ням науки (у світлі даних теорій) є необхідність роз­кри­т­тя універсал. В. досліджуваних явищ. За логікою детермініст. концепцій, ви­вчити предмет означає виявити всі його реальні й можливі В.