Взуттєва промисловість - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Взуттєва промисловість

ВЗУТТЄ́ВА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ – галузь легкої промисловості, підприємства якої виробляють чоловіче, жіноче та дитяче взуття. Осн. сировина – натур. та штучна шкіра, синтет. матеріали. Вироб-во взуття відоме ще з часів пізнього палеоліту, коли людина обмотувала ноги шкірою. Пізніше шматки шкіри почали зшивати, обробляти (вичинювати, дубити). Застосування гуми, картону, тканин змінило зовн. вигляд взуття, його конструкцію та способи виготовлення. В Україні повсякденним взуттям були постоли, личаки, ходаки, черевики, чоботи тощо. За часів Київ. Русі широко відомі були ремісники – кожем’яки, цех яких 1615 увійшов до Київ. братства. Машинне вироб-во взуття набуло розвитку у 50-х рр. 19 ст. зі створенням швейних машин для виготовлення верху взуття. В Україні пром. вироб-во взуття почалося у 2-й пол. 19 ст. із заснуванням декількох взуттєвих підпр-в у Києві (1867). 1913 в Україні налічувалось 9 взуттєвих напівкустар. ф-к і 3 військ.-обмундирув. майстерні у Києві, Харкові, Вінниці, Катеринославі (нині Дніпропетровськ), Херсоні та ін. містах. Із заг. кількості взуття на пром. вироб-во припадало лише 1 %, а в розрахунку на душу насел. – 1 пара на 500 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 вироб-во взуття припинено. У 20–30-і рр. В. п. відновлено, зокрема реконструйовано старі взуттєві ф-ки, збудовано нові у Києві, Харкові, Дніпропетровську. Нарощування вироб. потужностей супроводжувалось удосконаленням технології та орг-ції вироб-ва, налагодженням підготовки інж.-тех. кадрів. 1940 вироб-во взуття порівняно з 1913 зросло у понад 5 разів, було повністю витіснене кустарне вироб-во. Під час 2-ї світ. війни В. п. знову майже повністю зруйновано. У післявоєнні роки вироб. потужності галузі відбудовано й розширено на новій тех. базі: збудовано взуттєві ф-ки у Луганську, Василівці (Запоріз. обл.), Івано-Франківську, Сімферополі. 1991 у Львові створ. ВО – взуттєву фірму «Прогрес», яка започаткувала нову форму керування підпр-вом. Найвищого розвитку В. п. досягла 1990, коли діяло 174 взуттєвих підпр-ва з чисельністю працюючих майже 100 тис. осіб. Вироб-во взуття на душу насел. склало 3,8 пари. Вироблялось взуття: модельне, домашнє, легке, утеплене, чоботи, напівчобітки для всіх статевовікових груп. Із заг. кількості взуття 58 % виготовлялись із натур. шкіри, частка дитячого становила бл. 40 %. За якіс. характеристиками вітчизн. взуття дещо поступалось аналог. зразкам Італії, Іспанії, Австрії, Німеччини. Розміщення вироб-ва взуття тяжіє до пунктів споживання готових виробів, тому існує необхідність транспортування природ. і синтет. сировини. Підпр-ва з вироб-ва взуття розташ. майже у кожній області України. Найбільшими виробниками у 1990 були підпр-ва Дніпроп., Луган., Львів. обл. та м. Київ, частка продукції яких в Україні сягала майже 75 %. Зокрема у Києві з найбільших підпр-в діють: «Кияни» (чол. та дит. взуття), «Славутич» (жін. та дит. взуття), «Київ» (чол. та дит. взуття з текстил. матеріалів), «Киспо» (спорт. взуття). Перехід до ринк. відносин сприяв появі на спожив. ринках України різноманіт. за якістю і цінами імпорт. взуття, що стимулювало вітчизн. взуттєві підпр-ва впроваджувати нові технології. Потреби взуттєвиків стимулювали шкір. пром-сть до вироб-ва якіснішої шкір. сировини. У зв’язку з екон. проблемами у 1990-х рр. в Україні вироб-во взуття значно скоротилось і 1998 склало лише 4,2 % рівня 1990. Однак після 1998 обсяги вироб-ва взуття знову почали зростати (див. Табл.).

Найбільша частка заг. вироб-ва взуття (станом на 2003) зосереджена у Києві (22,1 %), Житомир. (25,3 %), Хмельн. (13,5 %), Львів. (9,5 %) та Сум. (8,2 %) обл. Попит насел. на взуття, крім власного вироб-ва, задовольняється також імпортом з Туреччини, Китаю, Польщі, Італії. Нині В. п. налічує 505 підпр-в, з них 435 – великі та середні (чисельність працівників на кожному – понад 300 осіб), 70 – малі (середня чисельність – до 15 осіб). Більшість взуттєвих підпр-в – приват. і колект. власності. Відсутність розвинутої сировин. бази для В. п., низька купівел. спроможність насел. спонукають підпр-ва випускати продукцію з давальниц. сировини. Частка цієї продукції у заг. вироб-ві взуття досягла понад 24 %. Наук. забезпечення галузі здійснюють Укр. НДІ шкіряно-взуттєвої пром-сті (Київ) і відповідна каф. Київ. ун-ту технологій та дизайну. Проблеми розвитку В. п. висвітлює ж. «Легка пром-сть».

Літ.: Україна за роки незалежності 1991–2002 р. К., 2002; Статистичний щорічник України за 2002 рік. К., 2003; Україна у цифрах у 2003 р. К., 2004.

І. П. Козієва

Стаття оновлена: 2005