Виборча кампанія
ВИ́БОРЧА КАМПА́НІЯ — політико-правова діяльність, пов’язана з формуванням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Складовими В. к. є формування команди претендента (претендентів) на виборні посади, розробка стратегії і тактики В. к., підготовка передвиборчої програми та організація передвиборчої агітації (політ. реклами). Ці складові можуть розроблятися і застосовуватися поступово або паралельно, залежно від об’єктив. і суб’єктив. чинників проведення виборів. Формування команди відбувається за структур. і функціонал. принципами, структурно виділяються офіц. і неофіційна частини. Офіц. частиною утворення команди під час виборів є визначення представників, уповноважених і довірених осіб, які сприяють кандидатам на виборні посади, політ. партіям, виборчим блокам політ. партій, відповід. місц. організаціям партій — суб’єктам виборчого процесу під час виборчого процесу та мають відповідні повноваження представляти їх інтереси в стосунках з виборчими комісіями, органами держ. влади та органами місц. самоврядування, ЗМІ.
Нині виборчим законодавством України передбачено, що кандидат на пост Президента України, зареєстрований Центр. виборчою комісією (ЦВК), має право делегувати одного уповноваженого представника до ЦВК з правом дорадчого голосу, який представляє його інтереси в ній під час виборчого процесу, а також може мати не більше 5-ти довірених осіб в єдиному заг.-держ. виборчому окрузі та по одній довіреній особі у кожному територ. виборчому окрузі. Під час проведення виборів нар. депутатів України політ. партія, виборчий блок політ. партій, що висунули кандидатів у нар. депутати України (суб’єкти виборчого процесу), мають право делегувати по одному представнику до ЦВК з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти інтереси відповід. партії (блоку) у ЦВК під час виборчого процесу, а також можуть мати не більше 5-ти уповноважених осіб у багатомандат. заг.-держ. виборчому окрузі та не більше 2-х уповноважених осіб у кожному територ. виборчому окрузі. При проведенні виборів депутатів ВР АР Крим, місц. рад та сільс., селищ., міських голів місц. організація політ. партії, виборчий блок місц. організацій політ. партій, кандидати в депутати від яких висунуті в багатомандат. виборчому окрузі, мають право делегувати одного представника до відповід. територ. виборчої комісії з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти інтереси місц. організації цієї партії, виборчого блоку в територ. виборчій комісії під час виборчого процесу. Крім того, місц. організація політ. партії, виборчий блок місц. організацій політ. партій, кандидати в депутати від яких висунуті в багатомандат. виборчому окрузі, можуть мати до 3-х уповноважених осіб на рівні багатомандат. виборчого округу. Кандидат на посаду сільс., селищ., міського (міста рай. значення та міст, що входять до складу міст республіканського АР Крим і обл. значення) голови може мати відповідно не більше 3-х довірених осіб із числа виборців, які належать до відповід. територ. громад, територ. громад, що входять до складу р-ну. Кандидат у депутати сільс., селищ. ради, який зареєстрований в одномандат. виборчому окрузі, може мати не більше 2-х довірених осіб з числа виборців, які належать до відповід. територ. громад. Кандидат на посаду міського (міст республіканського АР Крим і обл. значення, міст Києва та Севастополя) голови може мати не більше 5-ти довірених осіб із числа виборців, які належать до відповід. територ. громади.
За функціонал. принципом команда суб’єкта виборчого процесу складається, як правило, з групи правового забезпечення В. к., групи організаційно-масової роботи, групи зв’язків з об’єднаннями громадян, групи зв’язків із ЗМІ, групи організації фінанс.-матеріал. забезпечення. Крім цього, під час В. к. досить часто створюються неформал. групи підтримки, групи прихильників у складі відомих представників громадськості, групи організац.-метод. і наук. забезпечення з числа психологів, політологів, юристів тощо.
Осн. положення стратегії і тактики В. к. ґрунтуються на результатах аналізу відповід. виборчого законодавства, політ., істор., геогр., екон., демогр., соціальної ситуації у країні взагалі та у виборчому окрузі зокрема. Стратегія будується здебільшого на декларуванні причетності до передвиборного блоку, політ. партії, влад. структури, опозиції, політ. лідерів тощо, створенні міжособистіс. та ідеол. контрасту кандидатів, ставці на базові проблеми, формуванні позитив. іміджу політ. партії, виборчого блоку політ. партій, кандидата на виборну посаду, створенні негатив. іміджу конкурентів, ставці на певні сусп., держ. структури, деморалізації конкурентів тощо. На основі розробленої стратегії і тактики формулюється виборча програма (платформа) політ. партії, виборчого блоку політ. партій, кандидату на виборну посаду. Програма має відповідати на актуал. для виборців питання — соц.-екон., політ., екол., реліг., етнокультурні тощо. Організація і проведення передвиборної агітації пов’язані з вирішенням таких проблем: правове супроводження діяльності політ. партії, виборчого блоку політ. партій, кандидата на виборну посаду під час виборів, добір і організація «апаратної» частини команди, побудова графіку роботи політ. партії, виборчого блоку політ. партій, кандидата на виборну посаду; контроль за діями конкурентів і розробка засобів та форм протидії, підготовка й організація виступів кандидата у ЗМІ, виготовлення реклам.-інформ. матеріалів на підтримку політ. партії, виборчого блоку політ. партій, кандидата на виборну посаду, вирішення проблем матеріал.-фінанс. і транспорт. забезпечення В. к., налагодження зв’язків з громад.-політ. структурами тощо.