Вивіз капіталу

ВИ́ВІЗ КАПІТА́ЛУ — пере­міще­н­ня за межі країни капіталу у будь-якій формі з метою одержа­н­ня прибутку чи отрима­н­ня соціального ефекту від під­приємницької та інших видів діяльності або уникне­н­ня втрат капіталу в країні базува­н­ня. Ін. назва — екс­порт капіталу. В. к. може здійснюватися у різноманіт. формах: вивезе­н­ня (пере­каз за кордон) валюти та валют. цін­ностей; товарів, які інвестуються у натурал. формі; рухомого майна та повʼязаних з ним майнових прав; цін­них паперів; прав, повʼязаних з під­приємниц. діяльністю; прав інтелектуал. власності та ін. майнових прав.

Нині осн. різновидом В. к. є прямі інвестиції — вкладе­н­ня капіталу з метою одержа­н­ня довго­строк. контролю над під­приємством, роз­таш. в ін. країні, що виражається у при­дбан­ні 10-ти і більше від­сотків капіталу, які дають право голосу. Прямі інвестиції можуть складатися з акціонер. капіталу, реінвестицій доходів, ін. довго­строк. та коротко­строк. капіталу, за­знач. у платіж. балансі. Важливим різновидом В. к. є порт­фел. інвестиції, які складаються з порт­фел. акціонер. активів (часток у капіталі, депозитар. роз­писок, прямих купівель акцій) та порт­фел. боргових активів (облігацій). В. к. може здійснюватися також через на­да­н­ня комерц. банків. та ін. приват. кредитів. Капітал може вивозитися легально — з від­ображе­н­ням його у від­повід. ста­т­тях руху капіталу в платіж. балансі, а також нелегально, коли він прикривається ін. операціями і повʼязаний з неповерне­н­ням валют. виручки за про­дані товари, здійсне­н­ням авансових платежів, після яких не від­бувається по­ставка товарів та послуг, маніпулюва­н­ням цінами комерц. контрактів тощо. Механізми сучас. процесів В. к. описані низкою теор. наук. моделей, напр., ві­дома еклектична парадигма Дж. Дан­нінґа пояснює цей процес мотивами отрима­н­ня пере­ваг власності, оптимал. локалізації виробництва та інтерналізації витрат і ризиків комерц. діяльності. За умов не­сприятливого інвестиц. клімату всередині країни, виникне­н­ня за­грози націоналізації чи екс­про­пріації капіталу або за­зна­н­ня істот. втрат його екон. шляхом, В. к. може набувати характеру втечі, що веде до де­стабілізації нац. валюти та всієї економіки.

Як систематичне явище В. к. виник у 19 ст., однак істот. роз­витку він набув на поч. 20 ст., що було повʼязане із входже­н­ням капіталіст. господарства у монополіст. стадію, для якої характерним є пере­важа­н­ня В. к. над вивозом товарів. Після 2-ї світової війни інтенсив. роз­виток В. к. призвів до якісно нового явища — появи транс­нац. корпорацій, швидке роз­по­всюдже­н­ня яких стало найбільш потужним двигуном процесу екон. глобалізації. Пере­важаючий роз­виток В. к. призвів до того, що навіть після кризи 2001–03 річний обсяг прямого інвестува­н­ня за кордон 2004 у світі склав 730,3 млрд дол. США, тоді як 1991–96 у середньому він складав 280,6 млрд, а у 2000 досягнуто макс. річного обсягу прямих інвестицій за кордон — 1186,8 млрд дол. США. Бурхливе зро­ста­н­ня В. к. значно під­вищило його роль у процесах нац. екон. зро­ста­н­ня, зокрема якщо 1991–96 у середньому річний обсяг прямого інвестува­н­ня за кордон складав 5 % від валового утворе­н­ня по­стій. капіталу у світі, то 2000 — 17,1 %, 2004 — 8,7 % (сукуп. обсяг вивезених за всі роки прямих інвестицій у світ. ВВП на 2004 становив 24,0 % проти 5,8 % у 1980). Для сучас. процесу В. к. характер. високий ступінь його концентрації у регіонах роз­винених країн світу, які 2004 вивезли 87,3 % сукуп. обсягу прямих інвестицій та володіли 88,5 % сукуп. обсягу накопичених за кордоном прямих інвестицій, зокрема Зх. Європа — від­повід­но 42,4 та 58,1 % (країни ЄС — 38,3 та 53,3 %), Пн. Америка — 37,9 та 24,5 % (США — 31,4 та 20,7 %), Японія — 4,2 та 3,8 %. Водночас усі країни, що роз­виваються, вивезли лише 11,4 % сукуп. обсягу прямих інвестицій та володіли 10,6 % сукуп. обсягу на­громаджених за кордоном прямих інвестицій, зокрема країни Африки — від­повід­но 0,4 та 0,5 %, Латин. Америки і Кариб. басейну — 1,5 та 2,8 %, Пд.-Сх. Європи й СНД — 1,3 та 0,9 %.

Україна нині практично не здійснює легал. В. к. за кордон: заг. обсяг вивезених укр. прямих інвестицій становив на 2004 лише 175,9 млн дол. США, що складає 0,3 % ВВП країни. У той же час з України нелегал. було вивезено кілька десятків млрд дол. США, що стало одним із важливих чин­ників по­глибле­н­ня екон. кризи у 1990-х рр. Від­сутність помітного легал. В. к. за кордон не до­зволяє роз­ширювати присутність України на найбільш пер­спектив. зовн. ринках товарів та послуг і погіршує структуру зовн. торгівлі, що є нед­опустимим і має бути докорін­но змінене у процесі подальшого екон. роз­витку.

Літ.: J. H. Dunning. International production and the multinational enterprise. London, 1981; Гаврилюк О. В. Іноземні інвестиції. К., 1998; Губський Б. В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. К., 1998; Філіпенко А. С., Будкін В. С. та ін. Україна і світове господарство: Взаємодія на межі тисячоліть. К., 2002.

В. Р. Сіденко

Завантажити статтю