Вивіз товарів - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вивіз товарів

ВИ́ВІЗ ТОВА́РІВ – переміщення товарів за межі митної території країни, незалежно від форми договору, на підставі якого воно здійснюється. Ін. назва – експорт товарів. Цивільно-правовими формами В. т. можуть бути договори купівлі-продажу, комісії (консигнації), спільної екон. діяльності (кооперації), кредитування, дарування, застави, договори, що регулюють інвестиц. діяльність (інвестування у товар. формі) тощо. Статист. облік операцій з В. т. здійснюється нац. органами митного контролю (митна статистика), центр. (нац.) банком країни (як окрема позиція платіж. балансу), а також нац. органами статистики, дані яких базуються на даних митної статистики, а також можуть враховувати показники обов’язк. статист. звітності та матеріали статист. обстежень.

В. т. належить до найбільш ранніх форм міжнар. екон. зв’язків, які отримали розвиток ще у Стародав. Греції та Рим. імперії, однак у ті часи він здійснювався переважно для поповнення запасів продовольства і задоволення потреб у сировині та предметах розкоші. У період середньовіччя, під час панування натурал. госп-ва, В. т. значно послабився. Становлення світ. госп-ва відбулося лише з настанням капіталіст. машин. вироб-ва, коли розпочався регуляр. випуск товарів, розрах. на закордонні ринки, внаслідок чого сформувалася стала міжнар. спеціалізація окремих країн. При цьому В. т. став невід’єм. умовою ефектив. господарювання та виживання у конкурент. боротьбі. У 20 ст. процеси, пов’язані з В. т., набули знач. розвитку. Особливо сильний поштовх цьому дали докорінні структурні й технол. зрушення у світ. госп-ві після 2-ї світ. війни, коли окремі держави свідомо стали на шлях експортоорієнтов. розвитку, що особливо яскраво проявилося у екон. моделі Японії та ін. країн Сх. Азії.

Значна інтенсифікація процесів В. т. та істотні зрушення у його структурі стали важливими чинниками розвитку глобалізації світ. економіки, зокрема заг.-світ. вартість В. т. у 2004 (порівняно з 1950) зросла у 143,6 разів, а фіз. обсяг (без врахування зростання цін) – у 25,4 разів, що значно вище, ніж зростання світ. ВВП, який за цей період виріс лише у 7,4 разів. Тільки у 1980– 2004 світ. В. т. виріс на 324,4 % за вартістю та 219,1 % за фіз. обсягом, тоді як світ. ВВП – лише на 86,7 %. На 2004 сукупна вартість світ. В. т. склала 8907 млрд дол. США. Для сучас. процесу В. т. характерним є домінування найбільш розвинених країн світу, на які припадає левова частка світ. експорту: у 2004 на найбільш розвинені регіони світу, що включають Пн. Америку, Європу (без країн СНД) та Японію, припадало 5921 млрд дол. США (66,5 %) світ. експорту товарів, тоді як на країни Африки – 232 (2,6 %), Латин. Америки – 276 (3,1 %), СНД – 266 (3,0 %). Досить міцні позиції у світ. В. т. займають експортоорієнтов. країни Сх. Азії: лише на 6 країн – експортерів товарів, що є носіями інформ. технологій (Тайвань, Пд. Корея, Малайзія, Філіппіни, Синґапур, Таїланд), у 2004 припадало 860 млрд дол. США експорту (9,7 % його заг.-світ. вартості), на Китай – 593 (6,7 %). Після 2-ї світ. війни відбулися докорінні зміни і у структурі В. т., пов’язані із переходом від міжгалуз. торгівлі товарами до внутр.-галуз. та розвитку на цій основі масштаб. поставок комплектуючих вузлів, агрегатів, деталей у рамках вироб. кооперації. Це призвело до зростання у структурі вивозу питомої ваги машин і транспорт. засобів, на які у 2004 припадало 39,0 % світ. товар. експорту (проти 35,8 % у 1990), особливо офіс. та телекомунікацій. обладнання (12,7 % проти 8,8 % у 1990), а також групи хім. продукції (11,0 % проти 8,7 % у 1990). Водночас зменшується питома вага с.-г. продукції (з 12,2 % у 1990 до 8,8 % у 2004), зокрема продуктів харчування (відповідно з 9,3 до 7,0 %), ін. напівфабрикатів (з 7,8 до 7,1 %), текстил. виробів (з 3,1 до 2,2 %) одягу (з 3,2 до 2,9 %). Після зниження у 1990– 2002 частки мінерал.-сировин. продукції (з 14,3 до 12,6 %) та сталеливар. виробів (з 3,1 до 2,3 %) в 2004 вона знову зросла, відповідно до 14,4 та 3,0 %. Важливою рисою структур. змін є підпорядкування більшої частини світ. В. т. транснац. корпораціям, на внутр. корпорац. оборот яких нині припадає близько третини обсягу світ. продажу товарів, а ще третина представлена продажами товарів на вільному ринку філіями цих корпорацій, що відображає зростаючий взаємозв’язок сучас. В. т. із вивозом капіталу.

Україна досить активно розвиває В. т., вартісний обсяг якого збільшився у 1994–2004 з 10 270 до 32 672 млн дол. США (на 218,1 %), однак частка України у світ. експорті товарів залишається малопомітною – 0,4 %, що явно нижче її потенцій. можливостей. У структурі укр. В. т. домінують стратег. невиграшні позиції, закордон. попит на які є відносно малодинамічним і торгівля якими характеризується скороченням частки у глобал. продажах, зокрема 2001–04 у структурі укр. В. т. на його гол. позиції у середньому припадало: с.-г. продукція та вироби харч. пром-сті – 11,7 %, мінерал. продукти – 12,9 %, метали – 39,4 % (зокрема чорні метали та вироби з них – 32,5 %), текстил. вироби – 3,4 %, що загалом становить по названих товар. групах 67,4 % сукуп. укр. товар. експорту (тоді як на машини, устаткування, транспортні засоби та прилади припадає лише 15,6 %). Вивіз цих товарів пов’язаний із виходом на ринки, де панує жорстка цінова конкуренція і де цінові переваги можуть швидко переходити до ін. країн, особливо при застосуванні обмежувал. і дискримінац. торг.-екон. заходів. Разом з тим, вкрай мізерними є укр. поставки на високодинамічні ринки, які визначають перспективи світ. економіки і відзначаються неціновими формами конкуренції (новітні машини і устаткування). Крім того, в Україні практично відсутні власні транснац. компанії, здатні до глобал. конкуренції на найбільш динаміч. міжнар. товар. ринках. Структурні особливості ниніш. вивозу укр. товарів не відповідають сучас. вимогам і повинні бути кардинально змінені у процесі подальших ринк. трансформацій, при цьому значну роль мають відіграти піднесення рівня розвитку високих технологій та включення України у глобал. високотехнол. обмін.

Літ.: F. G. Adams, J. R. Behrman. Commodity exports and economic development: the commodity problem and policy in developing countries. Lexington, 1982; Cіденко В. Р. Досягнення і пастки експортної політики України // ПЧ. 1996. № 7; Соколенко С. И. Глобальные рынки ХХІ столетия: Перспективы Украины. К., 1998; Філіпенко А. С., Будкін В. С. та ін. Україна і світове господарство: Взаємодія на межі тисячоліть. К., 2002; WTO: World trade report 2005. Geneva, 2005.

В. Р. Сіденко

Стаття оновлена: 2005