ВИВІ́ТРЮВАННЯ — процес руйнува­н­ня і зміни мінералів гірських порід під впливом фізичних та хімічних дії компонентів атмо­сфери й гідро­сфери, за участю живих організмів, в умовах земної поверх­ні і по­близу неї. В єдиному складному процесі В. умовно виділяють його форми: фіз., хім. та біо­логічну. На території України процеси фіз. В. спричинюють утворе­н­ня камʼяних роз­сипищ різних роз­мірів і форм в Укр. Карпатах, Крим. горах, Донбасі, на Укр. щиті; унікал. формами В. є вапняк. скелі на Демерджі-яйлі, в р-ні Сімферополя, кварцит. скелі в р-ні Кривого Рогу тощо. Фіз. В. створює сприятливі умови для роз­витку ін. видів В. Результатом хім. В. є вторин­ні мінерали кори вивітрюва­н­ня гранітоїд. порід, карст, гі­псові товщі, утворені з ангідриту в процесі гідратації тощо. Біол. (біо­хім.) В. су­проводжує фіз. та хім. В. у складному процесі ґрунто­утворе­н­ня. Без­посередньо внаслідок В. утворюється невелика кількість форм рельєфу, проте, діючи як потуж. фактор дезінтеграції гірських порід, В. зумовлює утворе­н­ня пухкого матеріалу, здатного пере­міщуватись на нижчі гіпсометр. рівні під дією сили тяжі­н­ня або ін. екзоген. факторів. В. ві­ді­грає велику роль у пере­творен­ні верх. горизонтів земної кори, з ним на території України повʼязане утворе­н­ня ряду корис. копалин (каолінів, латеритних бокситів, вермікуліту, бурих залізняків, монтморилоніт. глин тощо). Інтенсивність В. та його форми залежать від геогр. широти та фіз.-геогр. умов місцевості.