Виготський Лев Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Виготський Лев  Семенович

ВИГО́ТСЬКИЙ Лев Семенович (05(17). 11. 1896, м. Орша, нині Білорусь – 11. 06. 1934, Москва) – психолог. Проф. (1928). Закін. Моск. ун-т (1917). Працював 1918–24 у м. Гомель (Білорусь), від 1924 – у психол. наук. та навч. закладах Москви, в Укр. психоневрол. ін-ті (Харків). Вивчав психол. закономірності сприймання літ. творів, теорію рефлексол. та психол. досліджень, проблеми психології виховання. Здійснив аналіз стану світ. психології 1920–30-х рр. Автор культурно-істор. теорії розвитку вищих психол. функцій людини, що ґрунтується на постулатах: основа псих. розвитку людини – якісні зміни соц. ситуації її життєдіяльності; заг. моментами фіз. розвитку людини є навчання та виховання; псих. новоутворення – від інтеріоризації життєдіяльності; важл. роль у цьому процесі належить знаковим системам; важл. значення у життєдіяльності та свідомості людини мають її інтелект та емоції, що перебувають у внутр. єдності. Розробив поняття «зони найближчого розвитку»; сформулював проблему віку в психології; запропонував періодизацію розвитку дитини на основі чергування стабіл. та критич. періодів із врахуванням характер. псих. новоутворень; вивчав розвиток дит. мислення (від синкретичного через комплексне мислення псевдопоняттями до формування істинних понять), проблеми зв’язку афекту й інтелекту, істин. розвитку поведінки та свідомості; розробив учення про локалізацію псих. функцій у корі головного мозку, що стало основою нейропсихології. За використання педолог. термінології у 30-і рр. зазнав різкої критики. Серед учнів В. – П. Гальперін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, О. Лурія, Д. Ельконін. Теорія В. викликала резонанс у зарубіж. психол. науці, зокрема у працях Дж. Брунера, Ж. Піаже, М. Коула, С. Скрібнера. Розвиток ідей В. в укр. психології здійснював Г. Костюк, нині – С. Максименко, Ю. Машбиць та ін.

Пр.: Педагогическая психология: Краткий курс. Москва, 1926; 1991; Этюды по истории поведения. Москва, 1930 (співавт.); Воображение и творчество в детском возрасте. Москва, 1930; 1967; 1991; 1997; Мышление и речь. Москва; Ленинград, 1934; Умственное развитие детей в процессе обучения. Москва, 1935; Избранные психологические исследования. Москва, 1956; Психология искусства. Москва, 1965; 1986; Игра и ее роль в психическом развитии ребенка // Вопр. психологии. 1966. № 6; Собрание сочинений: В 6 т. Москва, 1982–84; Учения об эмоциях. Москва, 1984; Психология развития как феномен культуры: Избранные психол. труды. Москва, 1996.

Літ.: Научное творчество Л. С. Выготского и современная психология. Москва, 1981; Пузырей А. А. Культурно-историческая теория Л. С. Выготского и современная психология. Москва, 1986; Ярошевский М. Г. Л. С. Выготский: поиск признаков построения общей психологии // Вопр. психологии. 1986. № 6; Леонтьев А. А. Л. С. Выготский. Москва, 1990; Максименко С. Д. Л. С. Виготський і проблема методу в психології // Мат. Міжнар. конф. з теорії діяльності. Лахті, 1990; Выгодская Г. Л., Лифанова Т. М. Лев Семенович Выготский: Жизнь. Деятельность. Штрихи к портрету. Москва, 1996; Выготский. Москва, 1996; Рибалка В. Лев Виготський: культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій і вчення про особистість // Психологія і сусп-во. 2002. № 2; H. Daniels. Vygotsky and pedagogy. London; New York, 2002.

С. І. Болтівець, В. В. Рибалка

Стаття оновлена: 2005