Видовбування - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Видовбування

ВИДО́ВБУВАННЯ – одна з найдавніших технік мистецтва; оброблення дерева й каменю. Спочатку В. виконували кам’яними знаряддями. Застосовується для вибирання порожнин за допомогою ударів теслом, сокирою, долотом тощо під час виготовлення ночов, жлукт, жолобів, ковганок, черпаків та ін. місткостей, а також для виконання орнаменту з видовбаним тлом. Часто В. є підготовчою операцією, що завершується виїмчастим і рельєф. різьбленнями (напр., у ложкарстві). З появою матеріалоощад. технік столярства, токарства, бондарства значення В. зменшилося, хоч воно надає широкі можливості для скульптур. виразності об’ємів. У 20 ст. В. виконують посуд, функціонал. призначення якого вимагає масив. форм і підвищ. стійкості проти ударів (ковганки, ступки), а також декор.-ужитк. вироби, в яких В. здебільшого поєднується з ін. худож. прийомами.

В. Г. Парахін, М. Р. Селівачов

Стаття оновлена: 2005