Видовий фільм - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Видовий фільм

ВИДОВИ́Й ФІЛЬМ – твір кіномистецтва, що відтворює на екрані природні особливості країн, окремих місцевостей. В. ф. може мати характер краєзнав., етногр., археол., форми нарису, щоденник. записів, кінооповіді про пригоди тощо. Перші В. ф. з’явилися 1895 – короткометражні «Живі картини» братів Люм’єр, що демонстрували мальовничу природу. Згодом були створ. повнометражні фільми про подорожі, наук. експедиції. Широкого розповсюдження В. ф. здобули у Великій Британії, Франції, США. Класикою жанру стала картина амер. реж. Р. Флаерті «Нанук з півночі» (1922) – з життя канад. мисливця в умовах суворої природи. Перші вітчизняні В. ф. з’явилися в серед. 20-х рр. Серед режисерів у жанрі В. ф. – Л. Борисова, Г. Давиденко, О. Косинов, В. Марченко, Є. Мокроусов, І. Негреску, А. Серебреников, В. Хмельницький. В. ф. широко демонструвалися в щотижневому телевізій. проекті Центр. телебачення «Клуб кіномандрівників». Всесоюзна студія «Центрнаукфільм» випускала «Альманахи кіноподорожей», сюжети до яких створювали й укр. кінематографісти. Серед здобутків укр. кіно 90-х – поч. 2000-х рр. – В. ф., створ. на студіях «Київнаукфільм», «Укркінохроніка», «Укртелефільм», «Кінематографіст» і «Контакт»: «Кара-Даг», «Намисто Славутича», «Новгород-Сіверський», «Густиня», «І гір краса, і ватри жар», «Софіївка. Природа та мистецтво», «Вінниця. Дарунок майбутнього», «Замок в Олесько», «Київ, на межі століть», «Зимовий Крим», «Чернігів», «Петридава», «Золото скіфів», «Коломия», «Київ», цикл «Заповідники України».

Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк

Стаття оновлена: 2005