Вижниця

ВИ́ЖНИЦЯ — місто Чернівецької області, райцентр. Знаходиться у перед­гірʼях Карпат, на правому березі р. Черемош (бас. Дунаю), при впадін­ні в нього р. Виженка, за 70 км на Зх. від обл. центру. Залізнична ст. Має автобусне сполуче­н­ня з обл. центром та з насел. пунктами Вижниц. р-ну. Площа 9,0 км². Насел. 5021 особа (2001, складає 88,0 % до 1989): українців — 91,1 %, росіян — 6,6 %, мешкають також білоруси, молдавани, євреї, поляки, румуни та ін. Вперше згадується в молдав. літописі Й. Некулче як поселе­н­ня, що існувало на­прикінці 15 ст. 1817–30 у В. діяв загін опришків. Насел. В. брало участь у селян. пов­стан­ні 1848–49 під проводом Лукʼяна Кобилиці. 1918 окупов. румун. військами. До 1774 належала Молдав. князівству, 1774–1918 — під владою Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1855 — повітовий центр. 1897 збудовано залізницю Неполоківці–Вижниця. 1940 В. у складі Пн. Буковини при­єд­нано до УРСР. Від 1940 — місто. Серед пром. під­приємств: ВАТ «Вижницький деревооб­робний комбінат» (пиломатеріали), ТОВ «Італобоніфіка». У В. здавна набули роз­витку художні нар. промисли з виготовле­н­ня килимів, виробів з дерева, вишива­н­ня. У В. — заг.-осв., художня та муз. школи, школа-інтернат, Заг. між­ві­дом. н.-д. опорний пункт НАНУ при Вижниц. лаб. вет. медицини, Вижницький коледж прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка (засн. 1905), факультет декор.-ужитк. мистецтва Чернів. університету; лікарня, поліклініка; Будинок нар. творчості та до­зві­л­ля, Будинок дит. та юнац. творчості, кінотеатр, б-ка; турбаза «Черемош»; 2 музеї (ім. Н. Яремчука, О. Гасюк), «Світлиця» Союзу українок; Центр історії, культури та побуту р-ну; ДЮСШ. 1994 від­новлено Вижниц. гімназію (перша укр. гімназія на Буковині, засн. 1908). Встановлено памʼятник Т. Шевченку, погру­д­дя Ю. Федьковича, який тут мешкав і працював, на околиці міста — памʼятна каплиця, споруджена на честь 75-річчя Буковин. віча. Широко ві­домий в Україні і за її межами нар. самодіял. ансамбль танцю «Смеречина» (засн. В. Зінкевич і В. Васьков); самодіял. нар. театр «Ватра». Щорічно проводяться свята «Гуцульські фестини», гуцул. ярмарок. 1996 у В. започатковано Укр. фестиваль естрад. пісні ім. Н. Яремчука, а також між­нар. турнір з футболу на приз спів­ака. Діють клуб творчої інтелігенції, поет. клуб «Німчицькі словозлети», рай. обʼ­єдн. Всеукр. товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка та ін. Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, УГКЦ, РКЦ, євангел. християн-баптистів, адвентистів сьомого дня. Серед культових споруд — Свято-Михайлів. церква, римо-католиц. костел. З В. повʼязані імена діячів укр. культури: тривалий час тут жив і працював письмен­ник К. Устиянович, пере­бували письмен­ники І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська. У В. народилися д-р мед. н. І. Футшей, д-р хім. н. О. Шийчук; письмен­ники К. Бобикевич-Сора, Й. Бург; майстер декор.-ужитк. мистецтва Р. Кирилов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю