Копйов Олексій Володимирович
КОПЙО́В Олексій Володимирович (01. 06. 1936, м. Харбін, Китай — 03. 12. 2013, Одеса) — скульптор. Заслужений художник України (2007). Член НСХУ (1970). Закін. Одес. художнє училище (1967; викл. М. Кіпніс, А. Чубін). На творчій роботі. 1984–88 — голова Одес. організації СХУ. Учасник міських, всеукр., всесоюз., зарубіж. мистецьких виставок від 1968. У реаліст. манері створював портрети сучасників та істор. діячів, монум. скульптурні композиції. Окремі роботи зберігаються в Одес. ХМ, музеях Києва, Музеї Корсунь-Шевченків. битви (Черкас. обл.).
Додаткові відомості
- Основні твори
- погруддя — Р. Макєєва (1970), О. Рижова (1972), Л. Тарасова (1989), К. Гребенника (1998), П. Державіна (2001), С. Олійника (2002, с. Левадівка Микол. р-ну Одес. обл.); пам’ятники — захисникам Одеси (1975), О. Пушкіну (1998, м. Болград Одес. обл.), О. Марінеску (1999), винахіднику С. Джевецькому (2004; обидва — Одеса), Т. Шевченку (2004, м. Білгород-Дністровський; 2008, м. Роздільна), захисникам Вітчизни (2005, м. Теплодар; усі — Одес. обл.); мемор. дошки — М. Водяному (1992), М. Дьоміній, Є. Іванову (обидві — 1993), Г. Маразлі (1994; 2001), О. Попову, І. Рядченку (обидві — 1998), Г. Крижевському (1999), М. Огреничу, М. Гефту, О. Данченку, С. Лук’янченку (усі — 2002), Б. Зайцеву (2003), В. Власову, М. та С. Божіям, О. Чередниченку (усі — 2005), Т. Гуженку, О. Ґріну (обидві — 2009), Є. Стеценку (2010).
Рекомендована література
- Художники Одещини: Альбом. О., 2006.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
