Вина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вина

ВИНА́ – морально-правова ознака людських вчинків, протилежна правоті. Людина визнається винною тоді, коли її дії, наміри чи бездіяльність суперечать належному, коли вона ухиляється від виконання своїх обов’язків, нехтує заг.-визнаними цінностями або зневажає морал. суб’єкта в собі. Встановлення В. – реал. основа для відповід. покарання. У моралі В. викликає осуд, у випадку усвідомлення особою своєї провини – самоосуд. В. – історично вироблений і закріплений механізм відновлення морал. і правового порядку через завдавання страждань, покарання його порушнику. Здатність до усвідомлення своєї В. – ознака людини як морал. суб’єкта; має своїм наслідком морал. і практ. дії, покликані спокутувати В. (каяття, виправлення, відшкодування заподіяного тощо). Відповід. морал. реакцією на визнання В. є прощення. Реал. фактом морал. життя є колективне переживання В., але теор. статус відповід. понять (нац. В., колективна В.) є проблематичним.

В. І. Кузнецов

Стаття оновлена: 2005