Винахід - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Винахід

ВИ́НАХІД – результат творчої діяльності людини у будь-якій сфері суспільно корисної діяльності. Під В. розуміють технол. (тех.) рішення, що відповідає умовам патентоспроможності – новизні, винахідниц. рівню і пром. придатності. Згідно з Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» об’єктами В. можуть бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Пріоритет, авторство і право власності на В. засвідчуються патентом, строк дії якого за заг. правилом становить 20 р. від дати подання заявки. В. визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки, який включає всі відомості, що стали загальнодоступні у світі до дати подання заявки до центр. органу виконав. влади з питань правової охорони інтелектуал. власності (Держпатенту України), або (якщо заявлено пріоритет) до дати її пріоритету. В. має винахідниц. рівень, якщо для фахівця він не випливає явно із рівня техніки; визнається пром. придатним, якщо його можна використати у пром-сті або ін. сфері люд. діяльності. Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначені права винахідника, роботодавця, правонаступника і першого заявника, порядок подачі заявки до Держпатенту України і одержання патенту, права та обов’язки, що випливають з патенту, можливості захисту цих прав, порядок припинення дії патенту та визнання його недійсним. Заявка повинна містити: заяву про видачу патенту на В., його опис, формулу, креслення (якщо на них є посилання в описі) та реферат.

М. І. Хавронюк

Стаття оновлена: 2005