Винниченко Ольга Миколаївна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Винниченко Ольга  Миколаївна

ВИННИЧЕ́НКО Ольга Миколаївна (01. 08. 1958, Львів) – майстриня художньої кераміки. Диплом 3-го ступ. Міжнар. худож. виставки «Карпатський хребет–97» (Івано-Франківськ). Чл. НСХУ (1990). Закін. Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1980; викл. Б. Горбалюк, І. Франк). Відтоді працювала реставратором, м. н. с. у Музеї нар. арх-ри та побуту у Львові; кер. студії образотвор. мист-ва Палацу культури залізничників (1984–88); викл. у Львів. дит. худож. школі (1988– 2004); від 2004 – ст. викл. каф. дизайну та основ арх-ри Нац. ун-ту «Львів. політехніка». Учасниця обл., респ., всесоюз., зарубіж. мист. виставок від 1981.

Персон. – у Львові (1990), Будапешті (1997). Осн. роботи – у галузях декор.-ужитк. і станк. кераміки. Для творчості В. характерна актуалізація формотвор. ресурсів традиц. укр. гончарства (заданість форми, система орнаментації). Технол. та конструктивні особливості нар. гончар. виробів переведено у площину асоціатив. значень сучас. образотвор. мист-ва. Твори В. концептуально чіткі, з акцентов. автор. поетико-філос. баченням. Роботи зберігаються в МУНДМ.

Тв.: «Дерево» (1986), «Весна» (1987), «Народження ріки» (1989), «Реквієм» (1990), «Чумацький Шлях» (1998), «Вертеп» (2000), «Дерево життя» (2001), «На вічні теми» (2003).

Літ.: Цісельська О. Світ на крузі // Дзвін. 1990. № 12; Ольга Винниченко, Богдан Муха. Кераміка: Каталог виставки. Л., 1990.

Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2005