Винниченко-Мозгова Євгенія - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Винниченко-Мозгова Євгенія

ВИННИЧЕ́НКО-МОЗГОВА́ Євгенія (справж. – Винниченко; 1908, Київ – 11. 01. 1988, м. Денвер, шт. Колорадо, США) – оперна й концертно-камерна співачка (сопрано). 1-а премія на конкурсі вокалістів у Нью-Йорку (1951). У 20-х рр. разом з батьками емігрувала до Югославії. Закін. Белґрад. консерваторію (1933). У 1933–42 – солістка Белґрад. опери. Виступала також із концертами на Белґрад. радіо. 1942–48 співала на опер. та концерт. сценах Львова, Берліна, Мюнхена, а також у містах Франції, Нідерландів, Швеції, Бельгії, Австрії. Під час 2-ї світ. війни виступала з концертами у львів. Літ.-мист. клубі. 1950 переїхала до США. Відтоді – солістка Чиказ. опери, від 1954 – опер. компанії «Денверс-Сентер-Сіті». У репертуарі – твори М. Лисенка, Я. Степового, К. Стеценка, В. Барвінського, С. Людкевича, Дж. Пуччіні, Дж. Верді, В.-А. Моцарта, нар. пісні. Записала кілька платівок.

Партії: Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Галя («Утоплена» М. Лисенка), Тоска, Мімі («Тоска», «Богема» Дж. Пуччіні), Недда («Паяци» Р. Леонкавалло), Сантуцца («Сільська честь» П. Масканьї), Розіна («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Софі («Вертер» Ж. Массне).

Літ.: Ольгович Т. Амбасадорка, що говорить піснею // Екран. 1963. № 9–10; Є. Винниченко-Мозгова: Некролог // Свобода. 1988, 6 лют.

І. М. Лисенко

Стаття оновлена: 2005