Копняєв Павло Петрович

Визначення і загальна характеристика

КОПНЯ́ЄВ Павло Петрович (27. 02(11. 03). 1867, м. Уральськ, нині Казахстан — 03. 06. 1932, Харків) — фахівець у галузі електротехніки. Професор (1904). Заслужений професор УСРР (1926). Закін. С.-Пе­тер­­бур. технол. інститут (1896) і Дармштадт. політехнікум (Німеччина, 1898). Від 1898 працював у Харків. технол. інституті: від 1901 — завідувач кафедри електротехніки, 1916–18 — декан мех. ф-ту, 1919–20 — ректор, 1921–30 — засн. і декан електротех. факультету і водночас від 1923 — завідувач кафедри електр. машин; 1930–32 — засн. і декан електромаш.-буд. факультету Харків. електротех. інституту (створ. у грудні 1929 на ба­­зі електротех. факультету Харків. технол. інституту). Засн. укр. електротех. шко­­ли. 1899 вперше в Україні ввів дипломне проектування за електротех. напрямом, 1900–07 викладав 8 електротех. дисцип­­лін (основи електротехніки, електр. машини постій. та змін. струму, електр. вимірювання, електр. установки, розрахунки електр. мереж тощо), видаючи відповідні підручники та посібни­­ки (зберігся рукопис «Курс элек­­тротехники», 1900 та опублікова­­но літограф. способом лекції «Электрические изменения», Х., 1903). Заклав наук. основи методу аналогового моделювання в електротехніці (1898), запропонував методи розрахунків освітлення, складних електр. мереж, графіч. і аналіт. методів розрахунків трамвай. тяги, маг­­ніт. поля електр. машин. Запропонував удосконалену систему одиниць і забезпечив у цьому вітчизн. пріоритет. Автор проектів електростанцій Харків. те­­хнол. інституту, електроосвітлення корпусів, заміни парової машини електроприводом (1902). Роз­­робив проект створення першого в Україні електротех. факультету (1904, 1907, 1911 та 1914 безуспішно подавав його до цар. уряду на затвердження), план (та очолив будівництво) електротех. корпусу Інституту (1928–30); спроектував вимірюв., електрома­­шинну, радіотех. та високоволь­­тну лабораторії. Розробив схеми комутації трамвай. підстанцій у С.-Пе­тербурзі та Москві, тех. проект побудови трамвай. лінії у м. Маріуполь (нині Донец. обл.), брав участь у реконст­­рук­­ції харків. трамвая. Започат­­ковані К. напрями наук. дослідж. розвинуто його учнями О. Потебнею (електр. тяга), І. Рогачовим (електр. машини), В. Кияницею, Р. Ароновим (електропривід), О. Броном (електр. апа­­рати), О. Міляхом, Л. Цукерником (електр. мережі) та ін. Голова електротех. секції Всеукр. асоц. інженерів (1930).

Завантажити статтю