
КОПНЯ́ЄВ Павло Петрович (27. 02(11. 03). 1867, м. Уральськ, нині Казахстан – 03. 06. 1932, Харків) – фахівець у галузі електротехніки. Проф. (1904). Засл. проф. УСРР (1926). Закін. С.-Петербур. технол. ін-т (1896) і Дармштадт. політехнікум (Німеччина, 1898). Від 1898 працював у Харків. технол. ін-ті: від 1901 – зав. каф. електротехніки, 1916–18 – декан мех. ф-ту, 1919–20 – ректор, 1921–30 – засн. і декан електротех. ф-ту і водночас від 1923 – зав. каф. електр. машин; 1930–32 – засн. і декан електромаш.-буд. ф-ту Харків. електротех. ін-ту (створ. у грудні 1929 на базі електротех. ф-ту Харків. технол. ін-ту). Засн. укр. електротех. школи. 1899 вперше в Україні ввів дипломне проектування за електротех. напрямом, 1900–07 викладав 8 електротех. дисциплін (основи електротехніки, електр. машини постій. та змін. струму, електр. вимірювання, електр. установки, розрахунки електр. мереж тощо), видаючи відповідні підручники та посібники (зберігся рукопис «Курс электротехники», 1900 та опубліковано літограф. способом лекції «Электрические изменения», Х., 1903). Заклав наук. основи методу аналогового моделювання в електротехніці (1898), запропонував методи розрахунків освітлення, складних електр. мереж, графіч. і аналіт. методів розрахунків трамвай. тяги, магніт. поля електр. машин. Запропонував удосконалену систему одиниць і забезпечив у цьому вітчизн. пріоритет. Автор проектів електростанцій Харків. технол. ін-ту, електроосвітлення корпусів, заміни парової машини електроприводом (1902). Розробив проект створення першого в Україні електротех. ф-ту (1904, 1907, 1911 та 1914 безуспішно подавав його до цар. уряду на затвердження), план (та очолив буд-во) електротех. корпусу Ін-ту (1928–30); спроектував вимірюв., електромашинну, радіотех. та високовольтну лабораторії. Розробив схеми комутації трамвай. підстанцій у С.-Петербурзі та Москві, тех. проект побудови трамвай. лінії у м. Маріуполь (нині Донец. обл.), брав участь у реконструкції харків. трамвая. Започатковані К. напрями наук. дослідж. розвинуто його учнями О. Потебнею (електр. тяга), І. Рогачовим (електр. машини), В. Кияницею, Р. Ароновим (електропривід), О. Броном (електр. апарати), О. Міляхом, Л. Цукерником (електр. мережі) та ін. Голова електротех. секції Всеукр. асоц. інженерів (1930).
Пр.: Аналогия между явлениями электричества и гидравлики // Электричество. 1898. № 11–12; Динамо-машины постоянного тока. Их теория, испытание, конструкция и расчет (с отдельным атласом чертежей). Х., 1904; Электротехника. Расчет сетей. Х., 1904; Курс электротехники. Т. 1–8. Основы электричества и магнетизма. Электрические установки. Х., 1911–12; Аналитический расчет трамвайной тяги // Электричество. 1915. № 2; Электрические машины постоянного тока. Х., 1926; Электрические машины переменного тока. Х., 1927; В поисках совершенной абсолютной системы единиц (1927 г.) // ИТ. 1955. № 6.
Літ.: Каменева В. А. Павел Петрович Копняев. Москва; Ленинград, 1959; Тверитникова О. Є. Зародження і розвиток науково-технічної школи електротехніки професора П. П. Копняєва (1885–1950 рр.). Х., 2010; Харьков. политех.
В. Д. Юхимчук
Стаття оновлена: 2014