КОПНЯ́ЄВ Павло Петрович (27. 02(11. 03). 1867, м. Уральськ, нині Казахстан – 03. 06. 1932, Харків) – фахівець у галузі електротехніки. Проф. (1904). Засл. проф. УСРР (1926). Закін. С.-Пе­тер­­бур. технол. ін-т (1896) і Дармштадт. політехнікум (Німеччина, 1898). Від 1898 працював у Харків. технол. ін-ті: від 1901 – зав. каф. електротехніки, 1916–18 – декан мех. ф-ту, 1919–20 – ректор, 1921–30 – засн. і декан електротех. ф-ту і водночас від 1923 – зав. каф. електр. машин; 1930–32 – засн. і декан електромаш.-буд. ф-ту Харків. електротех. ін-ту (створ. у грудні 1929 на ба­­зі електротех. ф-ту Харків. технол. ін-ту). Засн. укр. електротех. шко­­ли. 1899 вперше в Україні ввів дипломне проектування за електротех. напрямом, 1900–07 викладав 8 електротех. дисцип­­лін (основи електротехніки, електр. машини постій. та змін. струму, електр. вимірювання, електр. установки, розрахунки електр. мереж тощо), видаючи відповідні підручники та посібни­­ки (зберігся рукопис «Курс элек­­тротехники», 1900 та опублікова­­но літограф. способом лекції «Электрические изменения», Х., 1903). Заклав наук. основи методу аналогового моделювання в електротехніці (1898), запропонував методи розрахунків освітлення, складних електр. мереж, графіч. і аналіт. методів розрахунків трамвай. тяги, маг­­ніт. поля електр. машин. Запропонував удосконалену систему одиниць і забезпечив у цьому вітчизн. пріоритет. Автор проектів електростанцій Харків. те­­хнол. ін-ту, електроосвітлення корпусів, заміни парової машини електроприводом (1902). Роз­­робив проект створення першого в Україні електротех. ф-ту (1904, 1907, 1911 та 1914 безуспішно подавав його до цар. уряду на затвердження), план (та очолив буд-во) електротех. корпусу Ін-ту (1928–30); спроектував вимірюв., електрома­­шинну, радіотех. та високоволь­­тну лабораторії. Розробив схеми комутації трамвай. підстанцій у С.-Пе­тербурзі та Москві, тех. проект побудови трамвай. лінії у м. Маріуполь (нині Донец. обл.), брав участь у реконст­­рук­­ції харків. трамвая. Започат­­ковані К. напрями наук. дослідж. розвинуто його учнями О. Потебнею (електр. тяга), І. Рогачовим (електр. машини), В. Кияницею, Р. Ароновим (електропривід), О. Броном (електр. апа­­рати), О. Міляхом, Л. Цукерником (електр. мережі) та ін. Голова електротех. секції Всеукр. асоц. інженерів (1930).

Пр.: Аналогия между явлениями электричества и гидравлики // Элек­­тричество. 1898. № 11–12; Динамо-ма­шины постоянного тока. Их теория, испытание, конструкция и расчет (с отдельным атласом чертежей). Х., 1904; Электротехника. Расчет сетей. Х., 1904; Курс электротехники. Т. 1–8. Основы электричества и магнетизма. Электри­­ческие установки. Х., 1911–12; Аналитический расчет трамвайной тяги // Электричество. 1915. № 2; Электричес­­кие машины постоянного тока. Х., 1926; Электрические машины переменного тока. Х., 1927; В поисках совершенной абсолютной системы единиц (1927 г.) // ИТ. 1955. № 6.

Літ.: Каменева В. А. Павел Петрович Копняев. Москва; Ленинград, 1959; Тве­­ритникова О. Є. Зародження і розвиток науково-технічної школи електротехніки професора П. П. Копняєва (1885–1950 рр.). Х., 2010; Харьков. по­­литех.

В. Д. Юхимчук