Виноградівський район

ВИНОГРА́ДІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район у пів­ден­ній частині Закарпатської області. На Пд. р-ну проходить держ. кордон України з Румунією, на Пд. Зх. — з Угорщиною. Утвор. 1953. Площа 0,7 тис. км². Насел. 117 863 особи (2001, складає 104,3 % до 1989): українців — 71,4 %, угорців — 26,2 %, проживають також росіяни, цигани. У складі р-ну — м. Виноградів, с-ща міського типу Вилок і Королеве та 47 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Вилок, Вино­градове-Закарпатське, Королеве, Чорнотисів, Дякове. Знаходиться в основному в межах Закарп. низовини, пн.-сх. його частина — у межах перед­гірʼїв Вулканіч. хребта Укр. Карпат. Гори: Фрасин (813 м), Чорна (568 м), Шаланецька (534 м). Корисні копалини: буре вугі­л­ля, бентонітові глини, андезити, пісок та гравій. Є джерела мінерал. вод. Серед річок — Тиса та її притока Боржава з Салвою та Ботар. Ґрунти — лучні, болотні, буроземно-підзолисті та бурі лісові. Пл. штуч. водойм 318 га, з них ставків — 312 га, водо­сховищ — 6 га. Пʼяту частину тер. р-ну за­ймають ліси. Пл. ліс. насаджень 10,8 тис. га. Нині в р-ні працює 73 під­приємства легкої, ліс., харч., деревооб­роб. промисловості та буд. матеріалів. Гол. пром. під­приємства: ВАТ «Вино­градів. вироб.-торг. швейне обʼ­єдн. “Гроно”», СП — «Сандерс-Вино­градів ГМБХ», «Віад-Трейд», «Грін-Рей», «Універ», ТОВи — «Мікаланд», «Еко­продукт “Тиса”», Королів. спецкарʼєр, щебзавод, Затисян. хім. завод із виготовле­н­ня олій. фарб, охри, бентоніт. глини, завод з виготовле­н­ня цегли. У р-ні налічується 10 колектив. с.-г. під­приємств, 450 фермер. госп-в та госп-во садвин­прому «Вино­градівський». Роз­винені вино­градарство, садівництво, овочівництво та виробництво зерна, тварин­ництво. Пл. орних земель 31,8 тис. га, сіножатей і пасовищ — 11,3 тис. га. Провід­ні культури: зернові — пшениця, ячмінь, кукурудза; овочеві — помідори, капуста, огірки; технічні — тютюн. У р-ні — 32 до­шкіл. навч. заклади, до­шкіл. санаторій, 55 заг.-осв. шкіл, 2 реліг. ліцеї, г-зія, 10 шкіл мистецтв, 4 навч.-вироб. комбінати, Центр поза­шкіл. роботи з молод­дю, спец. школа-інтернат, екол.-натураліст. центр учнів. молоді, ДЮСШ, коледж, ПТУ, Закарп. центр Нац. університету водного господарства та природокористува­н­ня, факультет гуманітар. та фундам. під­готовки менеджменту та економіки «Галицька академія», структур. під­роз­діл Мукачів. технол. ін­ституту та філіал Мукачів. кооп. фінанс.-комерц. технікуму; рай. лікарня, 32 лікар. амбулаторії, 17 фельдшер.-акушер. пунктів, санаторій-профілакторій; 44 Будинки культури і клуби та 38 б-к; Вино­градівський історичний музей, картин­на галерея (с. Пийтерфолве), Затисян. істор.-крає­знавчий музей, музей деревʼяної архітектури та нар. живопису в Успенській церкві 17 ст., етно­граф. музей (обидва — с. Новоселиця); від­діл. 11-ти банків. Виходить г. «Новини Вино­градівщини». Реліг. громади: 36 — УПЦ КП та УПЦ МП, 35 — УГКЦ, 9 — РКЦ, 22 — реформатських, 7 — євангел. християн-баптистів, 3 — християн віри євангельської, 5 — свідків Єгови, 3 — адвентистів сьомого дня, 1 — юдейська, 1 — християн суботнього дня. На тер. р-ну від­крито понад 100 памʼяток археології. Найви­значнішими серед них є найдавніша в Центр. і Сх. Європі багатошарова стоянка побл. смт Королеве, Малокопанське городище побл. с. Мала Копаня (1 ст. до н. е.), поселе­н­ня періоду бронзи (2 тис. до н. е.) та ран­нього заліза (6–4 ст. до н. е.; обидва — с. Велика Копаня). Памʼятки архітектури: руїни замків Канков (10–14 ст.) та Ньолаб (13 ст.), реформатські церкви (1220, с. Нове Село; 13–14 ст., с. Тисобикень; 12–13 ст., с. Чепа; 14 ст., с. Шаланки; 15 ст., с. Дюла, с. Оклі), костел св. Ро­залії (13–15 ст., с. Чорнотисів), деревʼяна Успенська церква і дзвіниця (17 ст., с. Новоселиця), Михайлівська церква (17 ст., с. Великі Комʼяти). На тер. р-ну встановлено памʼятники Б. Хмельницькому, Ференцу Ракоці ІІ, О. Пушкіну, Т. Шевченку, М. Ватутіну, А. Макаренку, Ж. Пере­ні, Л. Кошуту, куруцам; монумент Турул. У 21 насел. пункті В. р. встановлено 23 памʼятні знаки вино­градівцям, які загинули під час 2-ї світової війни. У межах р-ну — ботан. заказники держ. значе­н­ня Чорна Гора і Юлівська Гора. Видатні уродженці: академік НАНУ Ю. Глеба (с. Шаланки), академік НАНУ М. Шуба (с. Сасове), чл.-кор. НАНУ А. Сибірний (с. Хижа), чл.-кор. НАНУ Ю. Туниця (с. Онок), д-р хім. н. В. Магдалинець (с. Текове), д-р фіз.-мат. н. К. Русинко (с. Олешник); церк. діячі І. Маргітич (с. Боржавське), І. Семедій (с. Мала Копаня), О. Стойка (с. Карачин); громад. і культурний діяч А. Ворон (с. Затисівка), письмен­ник Ю. Боршош-Кумʼятський (с. Великі Комʼяти); художники І. Бровді (с. Онок), М. Горонгозо (с. Шаланки), Ф. Коложварі (с. Гудя); композитор Ю. Костюк (с. Дротинці), балалаєчник Ю. Алексик (с. Великі Комʼяти); нар. арт. України П. Матій (с. Сасове), засл. арт. України Н. Копча (с. Великі Комʼяти); футболіст В. Рац (с. Фанчикове).

Завантажити статтю