Виноградов Андрій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Виноградов Андрій  Павлович

ВИНОГРА́ДОВ Андрій Павлович (02(14). 10. 1875, м. Суздаль, нині Владимир. обл., РФ – 02. 11. 1933, Дніпропетровськ) – фахівець у галузі металургії. Батько Г. Виноградова. Д-р тех. н. (1919), проф. (1920). Закін. Катерино-слав. вище гірн. уч-ще (нині Дніпропетровськ, 1903), де й працював від 1907 (згодом гірн. ін-т): від 1919 – проф. каф. металургії, від 1920 – пом. ректора з навч. роботи, 1921–30 – засн. і зав. каф. металургії і мех.-терміч. обробки металів та каф. прокатки. Від 1931 – зав. каф. прокатки, 1933 – заст. дир. Дніпроп. металург. ін-ту. Наук. дослідж.: металографія, прокат, ливарне та доменне вироб-ва, пічна теплотехніка, електропостачання та витрати енергії в металургії. Один із засн. наук. шкіл з терміч. обробки та прокатки металів в Україні, створив першу в Україні металографічну лаб. Ініціатор видання наук. металург. ж. «Домез» (від 1930 – «Теорія і практика металургії»).

Пр.: Основы калибровки прокатных валков. Х., 1925; Влияние отжига на механические свойства стального литья // Уголь и железо. 1927. № 16; Введение в изучение деформации стали: В 4 ч. Дн., 1929–30; Калібрування прокатних валків. Х., 1933; Вади зливків і боротьба з ними. Х., 1933; Проблема качества рельсов. Х., 1933.

Літ.: Шевченко Є. П. Андрій Павлович Виноградов і його вклад у металургійну науку. К., 1951.

В. М. Данченко, С. М. Довгань

Стаття оновлена: 2005