Винокур Бертольд Бенціонович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Винокур Бертольд  Бенціонович

ВИНОКУ́Р Бертольд Бенціонович (13. 08. 1930, Київ) – металознавець. Д-р тех. н. (1979). Галуз. премії ім. Д. Чернова (1982) та ім. М. Мінкевича (1985). Закін. Київ. політех. ін-т (1953). Працював в Ін-ті металофізики АН УРСР (1954–55); Укр. с.-г. академії (1956–61); Ін-ті проблем лиття АН УРСР (1961–89; усі – Київ): 1977–80 – зав. сектору СКТБ. Від 1990 – у США. Наук. дослідж.: комплексне і рац. легування конструкц. сталей, вплив легування на їх фазовий склад і процеси карбідоутворення, термічна та хіміко-термічна обробка, перетворення і фіз.-мех. властивості, фрактографія. Вивчав питання підвищення стійкості сталей для деталей розмельного та дробил. обладнання і впливу умов охолодження на стійкість литого інструменту. Розробив новий спосіб виготовлення литого прошивного інструменту з використанням інтенсив. тепловідбору при кристалізації. Співавтор «Справочника по практическому металловедению» (К., 1984).

Пр.: Механические свойства, теплоусточивость и термическая обработка легированной стали. 1959; Малолеговані і високоміцні сталі та їх застосування в машинобудуванні. 1960; Свойства комплекснолегированных сталей для изделий крупных сечений. 1963; Жаропрочная сталь. 1965; Фрактография, прокаливаемость и свойства сплавов. 1966; Легирование машиностроительной стали. 1977; Прочность и хрупкость конструкционной легированной стали. 1983; Карбидные превращения в конструкционных сталях. 1988 (усі – Київ, у співавт.).

С. Є. Кондратюк

Стаття оновлена: 2005