Вирізування - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вирізування

ВИРІ́ЗУВАННЯ – вид ажурної вишивки. Вишивають контури узору, потім вирізують тло візерунка. В. застосовується в нар. вишивках у поєднанні з ін. швами. Вишивається переважно білим по білому, сірим по сірому й білому в поєднанні з чорним, червоним або синім кольорами ниток. У В. поєднуються кілька технік швів. В Україні побутують різновиди В.: косе, хрещате, книжкове, косе з клинцями, орлове, рогатеньке, на 3–5 дірочок. При В. візерунок щільно обшивають нитками, середину вирізають ножицями, й на полотні утворюються чіткі ажурні квадратики. Виконують здебільшого геом. орнаменти, інколи й рослинні (гілки з трояндами та листям – яготин. візерунок). В. із великими ажур. просвітами застосовують у поєднанні з лиштвою (вишивання сорочок, скатертин). Для окремих р-нів Буковини характерні ажурні вишивки «цирка», які поєднують в собі наскрізні та глухі шви і виконуються за рахунком ниток або по нанес. на тканину рисунка. В. і циркою в Україні прикрашають жін. й чол. сорочки, рушники, серветки, облямівки до простирадел. В. – спосіб створення аплікацій та витинанок.

Р. М. Яців

Стаття оновлена: 2005