Виробництво - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Виробництво

ВИРОБНИ́ЦТВО – процес перетворення ресурсів у готову продукцію. В. здійснюється у найрізноманітніших формах: від натурал. селян. госп-ва до сучас. підпр-ва оброб. пром-сті, що випускає продукцію великими серіями. Ресурси, які використовуються у процесі В., є факторами В. Вони поділяються на природні – земля; людські – праця і підприємництво та створені людьми – реал. (фіз.) і фінанс. капітали. Нині дедалі більшого значення набувають наука та інформ. системи, оскільки екон. ресурси, як правило, є обмеженими. Хоча обмеженість ресурсів є відносною і з розвитком сусп-ва долається, при множині цілей вона ставить перед суб’єктом господарювання проблему вибору оптимал. варіанта використання обмежених ресурсів заради досягнення макс. задоволення потреб. Екон. наука розробляє найоптимальніші варіанти розв’язання проблем, що виникають, зокрема у неокласич. теорії для аналізу процесу В. застосовується вироб. функція, яка регламентує необхідне для ефектив. В. поєднання ресурсів. В. поділяється на три сектори економіки – первинний, вторинний і третинний. Первин. сектор – галузі, що виробляють різні види сировини (с. госп-во, мисливство, рибальство, лісове госп-во, гірничодобувна пром-сть тощо). Вторинний сектор – галузі, які переробляють сировину (обробна пром-сть), а також буд-во, дорожнє буд-во тощо. Третинний сектор – послуги транспорт., фінанс., страхових компаній та осіб вільних професій. У системі нац. рахунків у рахунку В. записується вартість вироблених товарів і наданих послуг. Елементи використання складаються із проміжного споживання (товари і послуги, витрачені на В.) та доданої вартості – суми первин. доходів, створ. у результаті В. (балансуюча стаття). З неї починається ресурсна частина рахунку утворення доходу. На рівні всієї економіки балансуючою статтею рахунку В. є ВВП, який відрізняється від валової доданої вартості на величину чистих податків на продукти, тобто податків за виключенням субсидій. В Україні у 2003 було вироблено товарів і послуг на суму 630 831 млн грн, проміжне споживання склало 363 487 млн грн, ВВП – 267 344 млн грн, податки (окрім субсидій на продукти) – 27 127 млн грн, валова додана вартість (в осн. цінах) – 240 217 млн грн.

У процесі створення благ люди взаємодіють не тільки з природою, але й один з одним з приводу умов вироб-ва і створюваних продуктів, тому будь-яке В. є привласненням людиною предметів природи у межах певної сусп. форми і через неї. Відносини, що утворюють сусп. бік В., отримали назву вироб. відносин, хоча складаються вони між людьми не тільки у процесі вироб-ва, а й розподілу, обміну і споживання благ. Характер вироб. відносин визначається формою власності на засоби вироб-ва, а їх розвиток завжди здійснюється в інтересах власників.

Літ.: Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка / Пер. з англ. В. Мусієнко, В. Овсієнко. К., 1996; Нуреев Р. М. Основы экономической теории: Микроэкономика. Москва, 1996; Національні рахунки України за 2003 рік: Статист. зб. К., 2005.

С. І. Киреєв

Стаття оновлена: 2005