Виробничий потенціал - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Виробничий потенціал

ВИРОБНИ́ЧИЙ ПОТЕНЦІА́Л – максимально можлива здатність певної сфери матеріального виробництва (галузі промисловості, окремих підприємств або їх цехів, дільниць) до виготовлення продукції належної якості в певній номенклатурі і асортименті або виконання робіт за одиницю часу (місяць, квартал, рік). Величину В. п. визначають виходячи з пропорц. і збалансованого розвитку усіх ланок вироб-ва, повного і ефектив. використання устаткування, вироб. площ і робочої сили відповідно до встановленого режиму роботи окремих підпр-в або галузей нар. госп-ва, а також застосування сучас. найбільш прогресив. технологій, форм і методів орг-ції вироб-ва, праці та упр. Запропоноване визначення суті В. п. не ототожнюється тільки з тех. можливостями осн. вироб. фондів, оскільки враховує робочу силу та її якість. Обчислюють В. п. у натурал. і вартіс. показниках, які застосовують при розрахунках вироб. потужностей та оцінці рівня їх використання (фондовіддача, продуктивність тощо). В. п. величина динамічна, оскільки вона постійно змінюється під впливом тех. і технол. прогресу, удосконалення осн. вироб. фондів, підвищення кваліфікації робочих та інж.-тех. працівників.

М. К. Міхно

Стаття оновлена: 2005