Вирста Аристид - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вирста Аристид

ВИ́РСТА Аристид (22. 03. 1922, с. Барбівці, Сторожинец. повіту, нині Чернів. обл. – 18. 05. 2000, Бурґ-ля-Рен, побл. Парижа) – музикознавець, скрипаль. Брат Т. Вирсти. Д-р музикології (1974). Дійс. чл. НТШ (1977), чл. Спілки франц. музикознавців (1956) та Міжнар. спілки музикознавців (1958). Орден франц. Почес. легіону (1958). Навч. у Віден. (1945–47) та Париз. (1953–55) ун-тах, Віден. (1946) і Париз. (1948–49) консерваторіях. 1955 у Сорбонні захистив докторат на тему «Скрипкові школи 17–18 ст.», а згодом там само захистив держ. докторат «Скрипкова педагогіка у 19 ст.» (1974). У 1949–50 – концертмейстер симф. оркестру м. Бело-Горизонте (Бразилія), 1951– 56 – скрипаль камер. оркестру в Парижі, 1956–87 – викл. історії музики та смичкового мист-ва у Сорбонні. Водночас від 1970 – зав. каф. музикознавства УВУ (Мюнхен) і чл. його правління. Від 1960 – голова Укр. академ. т-ва (Париж). Був головою ком-ту з відзначення 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка у Франції. Автор статей з питань укр. музики в іноз. муз. енциклопедіях, доповідей про творчість укр. композиторів на міжнар. конференціях та ін. З цієї нагоди з його ініціативи у Парижі одному зі скверів надано ім’я Т. Шевченка. Стараннями В. Монетний двір Франції випустив ювілейні медалі Т. Шевченка, Анни Ярославни, св. княгині Ольги.

Літ.: Жуковський А. Некролог Аристида Вирсти // Вісті НТШ в Європі. 2000. Ч. 27.

А. І. Жуковський

Стаття оновлена: 2005