ВИ́РСТА Аристид (22. 03. 1922, с. Барбівці, Сторожинец. повіту, нині Чернів. обл. — 18. 05. 2000, Бурґ-ля-Рен, побл. Парижа) — музико­знавець, скрипаль. Брат Т. Вирсти. Доктор музикології (1974). Дійсний член НТШ (1977), чл. Спілки франц. музико­знавців (1956) та Між­нар. спілки музико­знавців (1958). Орден франц. Почес. легіону (1958). Навч. у Віден. (1945–47) та Париз. (1953–55) університетах, Віден. (1946) і Париз. (1948–49) консерваторіях. 1955 у Сорбон­ні захистив докторат на тему «Скрипкові школи 17–18 ст.», а згодом там само захистив держ. докторат «Скрипкова педагогіка у 19 ст.» (1974). У 1949–50 — концерт­мейстер симф. оркестру м. Бело-Горизонте (Бразилія), 1951– 56 — скрипаль камер. оркестру в Парижі, 1956–87 — викладач історії музики та смичкового мистецтва у Сорбон­ні. Водночас від 1970 — завідувач кафедри музико­знавства УВУ (Мюнхен) і чл. його правлі­н­ня. Від 1960 — голова Укр. академ. товариства (Париж). Був головою комітету з від­значе­н­ня 100-річчя від дня смерті Т. Шевченка у Франції. Автор статей з питань укр. музики в іноз. муз. енциклопедіях, доповід­ей про творчість укр. композиторів на між­нар. конференціях та ін. З цієї нагоди з його ініціативи у Парижі одному зі скверів на­дано імʼя Т. Шевченка. Стара­н­нями В. Монетний двір Франції випустив ювілейні медалі Т. Шевченка, Анни Ярославни, св. княгині Ольги.