ВИСЛО́ЦЬКИЙ Дмитро Федорович (псевд. — Ваньо Гунянка; 04. 11. 1888, с. Лабова, Галичина, нині Польща — 27. 12. 1968, Львів) — громадсько-культурний діяч, письмен­ник і публіцист. 1910 вступив на юрид. факультет Львів. університету. Викладав історію та гео­графію у Бучац. рус. гімназії. 1912 видавав у м. Нови Сонч г. «Лемко», 1914 в Пере­мишлі — г. «Рус­ская земля» (обидві москвофіл. спрямува­н­ня). За­знав пере­слідувань з боку урядів Польщі і Чехо-Словач­чини. Під час 1-ї світової війни потрапив у полон, пере­бував у Талергоф. таборі (Австрія). Засудж. до смерт. кари, амністований. 1918–20 — гол. ред. г. «Голос рус­ского народа». Від 1922 — у Канаді, від 1927 — у США. Один із засн. від­ділу «Лемко-Союзу» у Він­ніпезі; від 1931 — секр. кра­йового від­ділу «Лемко-Союзу» і ред. його двотижневика «Лемко», згодом «Карпатської Руси» (1939–45). Укладав «Карпаторуський буквар» (1931). У 1934 від­відав СРСР, написав цикл статей «Правда про Росію». Автор пʼєс, новел, пісень і політ. памфлетів лемків. говіркою, зб. статей з історії лемків, худож. нарисів, оповідань «Наша книжка» (Нью-Йорк, 1945). Від 1946 — в Ужгороді. Писав стат­ті та літ. твори для лемків. преси в США.