Високович Володимир Костянтинович

ВИСОКО́ВИЧ Володимир Костянтинович (16(28). 01. (за ін. даними — 02(14). 03.) 1854, м. Гайсин Поділ. губ., нині Вінн. обл. — 13(26). 05. 1912, Київ) — лікар-патолого­анатом, епідеміолог. Доктор медицини (1882), професор (1895). Закін. Харків. університет (1876). Від 1877 — прозектор військ. шпиталів на Кавказі. Під­вищував кваліфікацію при Харків. університеті (1879–82), у Німеч­чині (1884–86). У 1886 — приват-доцент, від 1887 — прозектор каф. патол. анатомії Харків. університету і одночасно зав. бактеріол. станції (згодом ін­ститут) Харків. мед. товариства; від 1895 — ординар. проф., завідувач кафедри патол. анатомії Київ. мед. ін­ституту; від 1900 — у Київ. бактеріол. ін­ституті: зав. від­діл. щеплень. Наукові праці присвяч. пита­н­ням патол. анатомії, епідеміології та бактеріології. Разом із І. Мечниковим роз­робив вче­н­ня про ретикулоендотеліал. систему, зокрема про фагоцитарну здатність ендотеліал. клітин при бактеріал. інфекціях. Досліджував про­блеми менінгококової інфекції та туберкульозу. Вперше встановив аглютинативні властивості сироватки крові у пацієнтів, які одужують після чуми; за­стосував масові щепле­н­ня проти черевного тифу; брав участь у перших у Росії щепле­н­нях проти сибірки та сказу. Довів мікробну етіологію церебро­спінального менінгіту (незалежно від А. Вексельбаума, 1894), туберкульоз. характер золотухи (1890). Неодноразово очолював боротьбу з епідеміями чуми і холери в Україні, Росії, Індії. Один із засн. Київ. бактеріол. ін­ституту, Товариства боротьби із заразними хворобами. У викла­да­н­ня патол. анатомії увів курс бактеріології.

Завантажити статтю