Висоцький Валерій — Енциклопедія Сучасної України

Висоцький Валерій

ВИСО́ЦЬКИЙ Валерій (справж. – Войцех Валеріан; 04. 06. 1835, м. Радомсько, побл. м. Лодзь, Польща – 12. 10. 1907, Львів) – співак (бас), педагог. Співу навч. у школі при Великому театрі у Варшаві, 1862–63 – у Б. Праті і Дж. Ламперті в Мілані. Дебютував 1861 в італ. опері в Одесі. 1863–68 виступав на сценах опер. театрів Італії (зокрема «Ла Скала» в Мілані), Іспанії, Німеччини, Польщі. Від 1868 вів кл. вокалу у приват. муз. школах Львова. 1870–85 – у власній школі співу. Водночас 1873–79 і 1887–1907 – проф. Львів. консерваторії. Чл. правління Галиц. муз. т-ва. Серед учнів – М. Вітошинський, А. Дідур, С. Крушельницька, О. Мишуга та ін.

Партії: Дон Базиліо, Мустафа («Севільський цирюльник», «Італійка в Алжирі» Дж. Россіні), Бертран («Роберт-Диявол» Дж. Мейєрбера), Оровезо («Норма» В. Белліні).

Літ.: Вайда-Королевич Я. Жизнь и искусство. Воспоминания оперной певицы. Ленинград; Москва, 1965.

Л. З. Мазепа

Статтю оновлено: 2005

Покликання на статтю
Л. З. Мазепа . Висоцький Валерій // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=34175 (дата звернення: 21.04.2021)