Висоцький Володимир Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Висоцький Володимир  Іванович

ВИСО́ЦЬКИЙ Володимир Іванович (29. 07. 1946, Київ) – радіофізик. Д-р фіз.-мат. н. (1992), проф. (1996). Закін. Київ. ун-т (1969) і працює у ньому: ст. н. с. н.-д. частини (1976–79), доц. (1979– 92), проф. (від 1993). Наук. дослідж.: генераторні системи когерентного, інтенсив. та направленого рентґенів. і гамма-випромінювання; нелінійні явища в біосистемах при комбінованій дії жорсткого іонізуючого та м’якого випромінювання. Створив теорію керованого спонтан. розпаду радіоактив. ядер і провів перші в світі успішні експерименти по контрольованій (загальмованій) гамма-радіоактивності; теорію радіац. стабільності молекул ДНК відносно парних розривів ланцюгів ДНК при комбінов. дії різних типів іонізуючого випромінювання та вільних радикалів.

Пр.: Гамма-лазеры. Москва, 1989 (співавт.); Каналирование нейтральных частиц и квантов в кристаллах // УФН. 1992. Т. 162, № 9 (співавт.); Опыт Саньяка на рентгеновском излучении // Там само. 1994. Т. 164, № 3 (співавт.); The problem of controlled spontaneous nuclear gamma-decay: theory of controlled excited and radioactive nuclei gamma-decay // Phys. Rev. C. 1998. Vol. 58, № 1; The problem of planar and axial channeling of neutrons in perfect oriented nonmagnetic crystals // Physica B. 1999. Vol. 267–268 (співавт.).

С. Ф. Соколовська

Стаття оновлена: 2005