Висоцький Михайло Костянтинович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Висоцький Михайло  Костянтинович

ВИСО́ЦЬКИЙ Михайло Костянтинович (06(18). 11. 1885, с. Недра, нині Баришів. р-ну Київ. обл. – 06. 10. 1950, Київ) – актор. Нар. арт. УРСР (1943), засл. арт. Казах. РСР (1944). Держ. нагороди СРСР. Закін. Одес. театр. школу П. Мочалова (1916). Працював під кер-вом свого вчителя М. Собольщикова-Самаріна в театрах Одеси (1916– 23), Києва (1923–25), Горького (нині м. Нижній Новгород, 1933– 39); грав у рос. драм. театрах Саратова (1925–27), Самари (1927–30), Сімферополя (1930– 33), Києва (1939–50). В. – яскравий комедій. і характер. актор, у грі якого комічне часом співіснувало з драматичним.

Ролі: Сганарель («Камінний господар» Лесі Українки), Фамусов («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Робінзон, Шмага, Щасливцев («Безприданниця», «Без вини винні», «Ліс» О. Островського), Ванюшин («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Расплюєв («Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна); в кіно – Сотник Тиква («Богдан Хмельницький», 1941, реж. І. Савченко), Василь Іванович («В далекому плаванні», 1945, реж. В. Браун), Лукашевич («Тарас Шевченко», 1951, реж. І. Савченко; всі – Київ. кіностудія худож. фільмів).

М. О. Гринишина

Стаття оновлена: 2005