Висоцький Сергій Олександрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Висоцький Сергій  Олександрович

ВИСО́ЦЬКИЙ Сергій Олександрович (15. 07. 1923, Полтава – 19. 12. 1998, Київ) – історик, археолог. Д-р істор. н. (1979). Держ. премія УРСР (1983). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1979). Закін. Київ. ун-т (1956). У 1956–67 – н. с., вчений секр., зав. відділу фондів Держ. архіт.-істор. заповідника «Софійський музей»; 1967–92 – в Ін-ті археології АНУ (Київ): 1981–85 – зав. відділу археології Києва, від 1985 – консультант. Брав участь у археол. розкопках пн. вежі Софійського собору (1960–61), дослідив руїни Золотих воріт у Києві та розробив проект їх відбудови (1970–73). Дослідив понад 400 графіті 11–17 ст. у Софійському соборі, Михайлівській церкві Видубицького монастиря, Кирилівській церкві, що містять цінні відомості про істор. події, мову давніх киян, походження і розвиток писемності. У монографії «Светские фрески Софийского собора в Киеве» (К., 1989) атрибутував зображення княгині Ольги та Костянтина Багрянородного, ктитор. композицію.

Пр.: Генуезька фортеця в Судаку. К., 1968; Золоті ворота // Наука і сусп-во. 1976. № 9; Средневековые надписи Софии Киевской: По мат. граффити ХІ–ХVІІ вв. К., 1976; Про що розповіли давні стіни. К., 1978; Киевские граффити ХІ–ХVІІ вв. К., 1985; Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі. К., 1991; Київська писемна школа Х–ХІІ ст.: До історії української писемності. Л.; К.; Нью-Йорк, 1998; Золоті ворота в Києві/ Пер. з рос. К., 2000.

Літ.: Мезенцева Г. Дослідники археології України. Чг., 1997; Пам’яті С. О. Висоцького // Археологія. 1999. № 1.

С. І. Білокінь

Стаття оновлена: 2005