Височинська Людмила Йосипівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Височинська Людмила  Йосипівна

ВИСОЧИ́НСЬКА Людмила Йосипівна (14. 10. 1921, м. Бердичів, нині Житомир. обл. – 08. 06. 2002, Київ) – композитор, музикознавець. Канд. мистецтвознавства (1951). Доц. (1968). Премія ім. В. Вернадського (1994). Учасниця 2-ї світ. війни. Закін. Київ. консерваторію (1947; кл. А. Янкевича-Янкелевича), де і працювала викл. (1951–56). У 1957–63 – зав. каф. музики Київ. пед. ін-ту; 1965–80 – доц. каф. історії та теорії кіно Київ. ін-ту театр. мист-ва. Від 1980 – в Укр. екол. АН. 1993 – засн. Театру пісні у Києві, 1999 – засн. і 1-й дир. громад. орг-ції «Дім Європи у Києві». В. – авторка низки пісень на слова укр. і зарубіж. поетів.

Пр.: Чайковський і Україна. К., 1955; Видатний український композитор і співак (про С. Гулака-Артемовського). К., 1963; Музика й співи: Навч. посіб. К., 1965 (співавт.); Семен Гулак-Артемовський. К., 1997; Моя душа в мелодії живе. К., 1999.

Літ.: Марков П. Музика її душі // Слов’ян. віче. 1996. № 3; Давидов М. Диво добра // Дніпро. 2001. № 7–8; Каплан Ю. Зірка Людмили Височинської // УК. 2003. № 3–4.

М. А. Давидов

Стаття оновлена: 2005