Витягловський Михайло Володимирович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Витягловський Михайло  Володимирович

ВИТЯГЛО́ВСЬКИЙ Михайло Володимирович (11. 11. 1963, с. Сороки Бучац. р-ну Терноп. обл.) – художник малої дерев’яної пластики. Чоловік Т. Витягловської. Чл. НСХУ (1995). Закін. Косів. технікум нар. худож. промислів (1982), Львів. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1990; викл. І. Самотон, М. Яців). Від 1994 – викл. відділу образотвор. мист-ва у Школі мист-в Чортків. р-ну Терноп. обл. Учасник всеукр. (від 1991), міжнар. (від 1993) худож. виставок. Персон. – у Тернополі (1995, 2000), Славутичі (Київ. обл.), Києві, Гамбурзі (Німеччина; усі – 1995–96), Львові (2004). Творчість В. базується на конструкт. побудові галиц. дерев’яних церков, сучас. авангард. та нар. мист-ві. Пошук форми у просторі, розкуті й замкнені об’єми створюють сконцентров., динам. композиції. У монохром. роботах поряд із сучас. монументалізов. модерном панує діалог архаїки. Світ естетики В. представлений в абстрагов. формах, наснажений сакрал. символізмом, філос. підтекстом, соц. звучанням. Роботи зберігаються у музеях Тернополя, Києва, Славутича, Львова, Гамбурґа, США.

Тв.: «Той, хто приміряє чужий вінок», «Ті, хто схилили голови», «Двоє з їхніх» (усі – 1993), «Людина, яка обіймає порожнечу» (1994), «Народження ангела» (1995), «Вікно до мого ангела» (1996), «Ангел, який при стрімкому злеті втратив голову», «Проти вітру суспільства і людського мислення» (обидва – 1997), «Трішки тепла… і я народжуся», «Володар спокою» (обидва – 1998), «Внутрішній біль при зовнішньому спокої» (1999), «Під тягарем свободи» (2001).

Т. О. Удіна

Стаття оновлена: 2005