Вихованець Іван Романович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вихованець Іван  Романович

ВИХОВА́НЕЦЬ Іван Романович (09. 10. 1935, с. Колосова, нині Кременец. р-ну Терноп. обл.) – мовознавець. Д-р філол. н. (1984), проф. (1989). Чл.-кор. НАНУ (1992). Премії ім. І. Франка АН УРСР (1989) та ім. О. Потебні НАНУ (2005). Закін. Львів. ун-т (1959). Учителював на Тернопільщині та Сумщині (1959– 64), працював в Ін-ті мовознавства АН УРСР (1964–87), зав. каф. укр. мови Луцького пед. ін-ту (1987–91), від 1991 – зав. відділу граматики Ін-ту укр. мови НАНУ. Досліджує питання теор. граматики. Обґрунтував нову класифікацію відмінків укр. мови, висвітлив взаємодію прийменник. й відмінк. систем. Брав участь у створенні «Словника української мови» (в 11-ти т., 1970–80), дослідж. «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972), словника-довідника «Українська літературна вимова і наголос» (1973; усі – Київ). Чл. редколегії та співавтор енциклопедії «Українська мова» (К., 2000; 2004).

Пр.: Синтаксис знахідного відмінка в сучасній українській літературній мові. 1971; Прийменникова система української мови. 1980; Система відмінків української мови. 1987; Частини мови в семантико-граматичному аспекті. 1988; Таїна слова. 1990; Нариси з функціонального синтаксису української мови. 1992; Граматика української мови. Синтаксис. 1993; усі – Київ.

Літ.: 60-річчя члена-кореспондента НАНУ // Вісн. НАНУ. 1995. № 9/10.

К. Г. Городенська

Стаття оновлена: 2005