Виховання громадянське - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Виховання громадянське

ВИХОВА́ННЯ ГРОМАДЯ́НСЬКЕ – система цілеспрямованих виховних впливів на дитину з метою сприяння її ідентифікації з національною спільнотою як важливої умови громадянського самовизначення та самореалізації. Головним у В. г. є формування нац. свідомості та самосвідомості особистості, становлення й розвиток рис громадянськості. У процесі В. г. особистість оволодіває системою цінностей, що зумовлює рівень її духовності та громадян. зрілості. Особл. місце у цій системі належить морал. цінностям, формування яких зумовлює ставлення людини до себе та ін. людей у поєднанні з такими рисами як доброта, принциповість, толерантність, щирість, повага до ін. людини, почуття власної гідності, відповідальність, непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства, лінощів, підлабузництва. Серед осн. морал. цінностей – ставлення людини до праці, усвідомлення останньої як невичерп. джерела розвитку здібностей, волі, характеру, відповідальності. Усвідомлення праці як однієї з найважливіших морал. цінностей допомагає людині реалізувати себе, збагнути свої можливості, відчути свою потрібність людям, здатність власною працею дарувати щастя рідним, близьким і незнайомим людям, усім співвітчизникам. Особл. місце серед цінностей, які засвоює індивід у процесі В. г., належить патріотизму, що втілюється у самовідданій любові до рідної землі, її народу. Особистість, яка є патріотом, вболіває за долю Батьківщини, переживає дієву потребу віддавати всі свої сили служінню нації. Почуття відповідальності за сучасне й майбутнє нації, держави є для неї реал. виявом громадян. обов’язку. Вона цікавиться історією рідного краю, його минулим та майбутнім, діяльністю видатних людей, нац. героїв, які жертовно служили своєму народові, збагачували його культуру, науку, примножували внесок Вітчизни у скарбницю світової цивілізації. Така особистість виражає потребу в ідентифікації зі своєю нацією. Почуття нац. гідності та гордості поєднуються у неї з повагою до всіх етносів, що складають нац. спільноту. Вихована у громадян. дусі особистість непримиренно ставиться до ворогів нації, держави. Важл. характеристикою громадян. вихованості людини є переконаність в об’єднувал., державотвор. ролі держ. мови, усвідомлення її значення для розвитку нації, громадян. сусп-ва, держави. Свідомості та самосвідомості людини з високим рівнем розвитку рис громадянськості властиві такі змістові характеристики: інтелектуальність; правова, естет., еколог. вихованість; здатність до постій. самовиховання громадян. якостей, властивостей, до регуляції власної поведінки й діяльності з метою реалізації тих цінностей, що виражають її громадян. позицію та спрямованість. В. г. розпочинається з перших років життя дитини, тому неоціненною є роль сімей. виховання. Важл. значення на початк. стадіях громадян. становлення особистості дитини належить формуванню емоц. основи цього процесу, що відбувається значною мірою на підсвідомому рівні, а згодом поступово стає стійкою внутрішньоособистісною базою для розвитку вищих громадян. почуттів, основою вдосконалення громадян. свідомості та самосвідомості. Провід. умовами В. г. особистості є дотримання принципу системності, врахування ролі ідеалу в цьому процесі, глибока переконаність самого вихователя у значущості В. г., усвідомлення вирішал. ролі самовиховання рис громадянськості. Оволодіння у процесі В. г. описаною вище системою цінностей, воля самого індивіда до самовдосконалення рис громадянськості є запорукою його здатності до усвідомлення громадян. самоідентифікації як однієї з найвищих людських чеснот.

Літ.: Сміт. Е. Д. Національна ідентичність / Пер. з англ. 1994; Ігнатенко П. Р., Поплужний В. А., Косарєва Н. І., Крицька А. В. Виховання громадянина. 1997; Боришевський М. Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості. 2000; Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: У 2 т. 2001; усі – Київ.

М. Й. Боришевський

Стаття оновлена: 2005