Виховання політичне - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Виховання політичне

ВИХОВА́ННЯ ПОЛІТИ́ЧНЕ – процес систематичного і цілеспрямованого впливу на різні категорії та групи населення з метою формування політичної свідомості, культури, цінностей, установок, уявлень, переконань, моделей політичної поведінки, що виявляються у безпосередній діяльності суб’єктів політичного процесу та забезпеченні відтворення політичного життя суспільства. В. п. суттєво впливає також на формування політ. відносин у сусп-ві. Його заг. спрямованість та зміст значною мірою визначається характером політ. системи сусп-ва та політ. устрою держави, рівнем розвитку демократії, наявністю чи відсутністю політ. та ідеолог. плюралізму, багатопартійності тощо. Одним із важливих завдань В. п. є мобілізація великих мас людей на участь у держ. справах, розв’язанні проблем, що стосуються життя сусп-ва в цілому. Серед його цілей – подолання аполітичності і формування політ. активності окремих осіб, організов. соц. груп (політ. партій, громад. орг-цій), залучення їх до свідомої участі у політ. акціях і процесах. З метою свого самозбереження діюча влада намагається спрямовувати В. п. на збереження та зміцнення політ. ладу та політ. цінностей, вироблення адекват. політ. свідомості та поведінки громадян. В. п. займаються не лише владні структури, а й політ. партії та громад. об’єднання. Вони спрямовують зусилля на пропаганду своїх ідей, метою яких є збільшення чисельності активістів, послідовників та прихильників. Для свідомої участі населення у політ. процесах велике значення має його політ. освіченість, тому В. п. неможливе без засвоєння певного обсягу політ. інформації, яка здобувається у процесі політ. освіти та просвіти. Формування політ. свідомості включає у себе здобуття знань про політ. ін-ти та процеси, їх спрямованість, діяльність політ. партій, історію найвпливовіших політ. орг-цій, знайомство із творами видат. політиків і політологів. При цьому важливе значення має як власний політ. досвід, так і політ. досвід та традиції поперед. поколінь. На зміст політ. поглядів особи, окрім В. п., суттєво впливає також політ. середовище, у якому вони формуються. У авторитар., тоталітар. і демократ. сусп-вах мета, завдання, зміст та методи В. п. значно відрізняються між собою, зокрема в СРСР здійснювалося т. зв. ідейно-політ. виховання серед усіх категорій і груп населення, яке вважалося невід’єм. складовою комуніст. виховання. Його гол. метою було збереження існуючого політ. режиму, виховання відданості комуніст. ідеалам та готовності підтримувати політику партії, утвердження наук.-матеріаліст. світогляду, подолання релігії. Ідейно-політ. виховання здійснювали спец. політпрацівники. Однак реал. істор. практика показала утопічність мети і цілей ідейно-політ. виховання. У процесі В. п., залежно від держ. устрою та політ. режиму, можуть використовуватися такі методи, як переконання та примус. Метод переконання характер. здебільшого для демократ. сусп-в, а примусу – для авторитар. і тоталітар. Велике значення у В. п. має безпосередня участь громадян у масових політ. акціях та заходах (мітингах, демонстраціях, зборах тощо), у процесі яких глибше засвоюються механізми, структура та способи досягнення політ. цілей. Важливу роль у В. п. відіграють ЗМІ, політ. символіка, політ. реклама та агітація. Дієвою формою утвердження політ. свідомості і культури є самовиховання, яке будується на усвідомленому бажанні особи, переважно шляхом самоосвіти, отримати певний обсяг політ. знань і навичок. Серед засобів політ. самоосвіти значне місце належить політ. літ-рі. Загалом ефективність В. п. значною мірою залежить від комплекс. застосування різних форм, методів і засобів вихов. впливу.

В. Б. Загривенко, О. В. Шуба

Стаття оновлена: 2005