Виховання правове - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Виховання правове

ВИХОВА́ННЯ ПРАВОВЕ́ – процес та система засобів формування у окремих індивідів та суспільства в цілому правової свідомості та правової культури відповідно до рівня розвитку суспільних відносин. В. п. є одним із гол. чинників, що забезпечують правомірну поведінку особи, дотримання законності у сусп-ві та правопорядку в державі. Воно є невід’єм. складовою сусп. виховання. Метою В. п. є створення необхід. умов для цілеспрямованого набуття правових знань. Досягнення цієї мети передбачає використання наявних засобів для підвищення авторитету права як певної сусп. цінності. При цьому велике значення має набуття відповід. знань про зміст правових норм, що орієнтують громадян на правомірну поведінку, формують установки на використання права з метою захисту власних інтересів. Ефективність В. п. значною мірою залежить від дотримання таких принципів, як науковість, послідовність, систематичність, зв’язок із реал. життям та юрид. практикою, комплексність дій суб’єктів, які виступатимуть джерелом правових знань. Осн. завдання В. п. – отримання достовір. знань про право, його систему, чинне законодавство держави тощо. При цьому важливим є правильне розуміння та усвідомлення змісту правових норм та приписів. Одним із свідчень досягнення мети В. п. є уміння особи самостійно застосовувати правові знання на практиці. В. п. спрямовується на формування у особи поваги до права. Серед його гол. завдань значне місце посідає установка особи на правомірну поведінку та негативне ставлення до можливих правопорушень. Мета та завдання В. п. реалізуються у формах правового самовиховання, правової пропаганди, юрид. практики, правової освіти та просвіти. Правове самовиховання являє собою цілеспрямовані систематичні дії особи, спрямовані на самостійне набуття правових знань та вироблення правомір. поведінки. Однією із найдоступніших і масових форм отримання особою відповід. правових знань є правова пропаганда, яка покликана доносити до широких мас правові знання засобами масової інформації. Важливим засобом В. п. є усна правова пропаганда (бесіди, консультації, лекції, дискусії, вечори запитань і відповідей). Засобами формування правосвідомості можуть бути наочність та зовн. реклама, що виконують функції носіїв правової інформації. Вихов. потенціал мають також твори літ-ри та мист-ва, що стосуються правових питань, зокрема знач. обсяг правової інформації містить у собі сучас. детектив, на який нині є масовий попит. До масових видів мист-ва, здатних худож. та ін. засобами впливати на правосвідомість особи та сусп-ва, належать також кіно, телефільми, театрал. постановки тощо. Однією із важливих форм В. п. є юрид. практика, до якої належать законотворча діяльність парламенту, нормотворча робота ін. органів держ. влади та місц. самоврядування, тлумачення норм права, робота з вирішення спірних питань судами заг. юрисдикції, діяльність правоохорон. органів а також оприлюднення, тлумачення та роз’яснення правових актів.

Особливе місце у В. п. займає правова освіта населення, яка полягає у здійсненні комплексу заходів вихов., навч. та інформ. характеру, спрямов. на створення належ. умов для набуття громадянами певного обсягу правових знань та навичок у їх застосуванні, необхідних для реалізації прав і свобод, а також виконання обов’язків. Правова освіта є складовою частиною системи освіти і має на меті формування високого рівня правової культури та правосвідомості особи, її ціннісних орієнтирів та актив. позиції як чл. громадян. сусп-ва. Для досягнення цієї мети 2001 розроблено Нац. програму правової освіти, відповідно до якої надання правових знань має здійснюватися в усіх дошкіл., заг.-осв., проф.-тех., вищих навч. закладах і закладах післядиплом. освіти. Початк. правова освіта здобувається у дошкіл. навч. закладах, де дітям надаються елементарні знання про норми поведінки, формуються навички їх дотримання, виховується повага до батьків, вихователів, ровесників, людей похилого віку тощо. У дошкіл. навч. закладах правове навчання і виховання здійснюється на основі спец. програм, рекомендацій і метод. вказівок. Важливе місце серед форм правової освіти займають наук.-практ. семінари, конференції, симпозіуми, круглі столи та позаурочні заходи (лекції, олімпіади, диспути) на правову тематику у навч. закладах. Нац. програмою правової освіти передбачено, що держ. ЗМІ систематично інформуватимуть населення про нац. законодавство, діяльність органів законодав., виконав., судової влади, а також про стан правопорядку, боротьбу з правопорушеннями (особливо серед неповнолітніх), профілактику їх вчинення тощо. Для подальшого вдосконалення правової освіти населення у межах держ. замовлення повинні створюватися заг. і навч. телевізійні та радіомовні канали, а також запроваджуватися сторінки, рубрики та ін. популярні форми надання правової інформації у ЗМІ.

Р. В. Кармазин, М. І. Мельник, О. В. Шуба

Стаття оновлена: 2005