Вихованчук Наталія Василівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Вихованчук Наталія  Василівна

ВИХОВАНЧУ́К Наталія Василівна (22. 08. 1950, Харків) – графік. Срібна медаль ВДНГ (1986). Чл. НСХУ (1977). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1972; викл. В. Ненадо, В. Сизиков). Від 1989 – зав. каф., від 1993 – доц., від 2003 – проф. каф. образотвор. мист-ва Харків. пед. ун-ту. Учасниця респ., всеукр., всесоюз. і міжнар. мист. виставок від 1973. Персон. – у Харкові (1973, 1989, 1997). Плакати характеризуються оригінальністю вирішення, оновленими формами, актуальністю тематики; у натюрмортах та пейзажах гармонійно поєднано реаліст. малюнок із витонч. колоритом.

Тв.: плакати – «Дайте дитинству дозріти у дітях» (1970), «Кактуси» (1972), «Десятку – достроково» (1975), «На зарядку ставай!» (1978), «Пам’ятайте» (1985), «Збережімо все живе», «Хай завжди буде сонце!» (обидва – 1986); «Сутінки» (1990), естампи – «Демонстрація», «Вечір», «SOS» (усі – 1993), «Травень», «Соняшники» (обидва – 1994), «Хліб», «Часник» (обидва – 1996), «Проліски» (1997), «Червоне – то любов, а чорне – то журба», «Сяйво майбутнього», «Український натюрморт» (усі – 2000).

Літ.: Ткалич А. Мовою плакатного мистецтва // ОМ. 1974. № 6.

В. Д. Путятін

Стаття оновлена: 2005